Київ готується до нового опалювального сезону в умовах постійної загрози російських атак на енергетичну інфраструктуру. Найбільші ризики зберігаються для районів, які отримують тепло від великих ТЕЦ, а повністю замінити централізовану систему невеликими котельнями за короткий час неможливо. Про це у коментарі "Твоєму місту" розповів виконавчий директор Асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк.
Які райони Києва найбільш вразливі до перебоїв із теплопостачанням
За словами експерта, система теплопостачання столиці складається з кількох великих теплоелектроцентралей та численних менших котелень, розташованих у різних районах міста.
Саме залежність від великих ТЕЦ залишається одним із головних ризиків напередодні зими. Такі об'єкти вже зазнавали російських ударів, а їхнє пошкодження може вплинути на теплопостачання значної кількості споживачів одночасно.
Натомість менші котельні, розосереджені територією міста, за оцінкою Павлюка, мають нижчий ризик одночасного ураження.
Серед територій, які найбільше залежать від роботи великих теплоелектроцентралей, експерт називає:
- Троєщину;
- Дарницю;
- значну частину Голосіївського району;
- Печерський район.
Йдеться насамперед про споживачів, підключених до великих джерел теплопостачання, зокрема ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6.
Водночас він наголошує, що вразливість окремих районів не обов'язково свідчить про недостатню підготовку міста до зими. Проблема значною мірою полягає в особливостях самої системи теплопостачання, яка формувалася десятиліттями.
Київ має надзвичайно розгалужену мережу теплових комунікацій, а тому швидко перебудувати її на принципово іншу модель неможливо.
Чи можуть кияни знову залишитися без опалення взимку
Попри проведену підготовку, ризик повторення ситуації, коли через пошкодження енергетичної інфраструктури мешканці столиці залишаються без тепла, зберігається.
На запитання, чи можуть кияни знову опинитися в холодних квартирах у разі нових масованих атак, Святослав Павлюк відповів ствердно.
За його словами, встановлення когенераційних установок є важливим елементом підвищення енергетичної стійкості міста, однак їхніх потужностей недостатньо, щоб повністю замінити великі теплоелектроцентралі.
Когенераційні установки одночасно виробляють електричну та теплову енергію. Проте в умовах Києва їхнє першочергове завдання — підтримувати роботу критичної інфраструктури, зокрема обладнання, необхідного для функціонування системи теплопостачання.
Відтак навіть за наявності резервного електроживлення проблема може виникнути безпосередньо на етапі виробництва тепла.
Якщо внаслідок російського удару буде пошкоджено основне джерело теплогенерації, електроенергія для насосів сама собою не забезпечить опалення будинків.
Експерт наголошує, що за нинішніх умов російських атак, зокрема із застосуванням балістичних ракет, ризик пошкодження великих енергетичних об'єктів залишається суттєвим.
Чому модульні котельні не можуть повністю замінити великі ТЕЦ
Одним із напрямів підготовки столиці до зими стало встановлення невеликих модульних котелень, які можуть забезпечувати теплом окремі об'єкти або групи споживачів.
Однак, за словами Святослава Павлюка, їх не варто розглядати як повноцінну заміну великим теплоелектроцентралям.
Потужності великих ТЕЦ вимірюються сотнями мегаватів, тоді як можливості окремих модульних котелень значно менші. Для компенсації потужностей великого об'єкта знадобилася б значна кількість таких установок.
При цьому йдеться не лише про їхню закупівлю.
Окрема проблема — забезпечення нових котелень необхідними інженерними комунікаціями.
Для їхньої роботи потрібні:
- газопостачання з достатньою пропускною здатністю мереж;
- підведення води;
- підключення до електромереж;
- можливість інтеграції в наявну систему теплопостачання.
Як пояснює Павлюк, навіть якщо місто має кошти на закупівлю обладнання, це не означає, що його можна встановити в будь-якому районі.
Зокрема, наявна газова мережа може бути не розрахована на додаткове навантаження. У такому разі доведеться реконструювати або прокладати нові комунікації, що потребує додаткового часу та фінансування.
Саме тому, за словами експерта, розміщення резервних джерел теплопостачання потребує комплексного інженерного планування. Встановлювати їх довільно, без урахування наявних підземних комунікацій та можливостей мереж, неможливо.
Як борги впливають на підготовку Києва до опалювального сезону
Ще одним чинником, який ускладнює підготовку до зими, Святослав Павлюк називає фінансовий стан теплокомуненерго.
За його словами, підприємства галузі накопичили значні борги, зокрема через неврегульоване питання компенсації різниці в тарифах.
Йдеться про ситуацію, коли встановлений тариф для населення не покриває економічно обґрунтованої вартості послуг. Відповідна різниця має компенсуватися, однак, як стверджує експерт, належне фінансування не забезпечується в повному обсязі.
Павлюк оцінює пов'язані з цим фінансові зобов'язання перед "Київтеплоенерго" приблизно у 23–24 млрд гривень.
Водночас він зазначає, що столиця змушена самостійно знаходити ресурси для проведення необхідних робіт.
За його оцінкою, фактично частина фінансового навантаження, пов'язаного з тарифною політикою, перекладається на міський бюджет.
Це обмежує можливості комунальних підприємств спрямовувати власні кошти на модернізацію обладнання, ремонт мереж та підвищення стійкості теплопостачання.
Проблема, за словами Павлюка, стосується не лише столиці. Загальну заборгованість із компенсації різниці в тарифах для українських громад він оцінює приблизно у 120 млрд гривень.
Експерт також звертає увагу на судові спори теплопостачальних підприємств із "Нафтогазом" через заборгованість за спожитий газ. За наведеними ним оцінками, рахунки понад 40 підприємств галузі залишаються заблокованими, що ускладнює їхню господарську діяльність і підготовку до зими.
Чому підготовка до зими потребує комплексних рішень
На думку експерта, підвищення стійкості столичної системи теплопостачання неможливо звести лише до закупівлі додаткового обладнання.
Місту необхідно одночасно враховувати технічний стан теплових мереж, можливості газо- та водопостачання, наявність резервного електроживлення, фінансування робіт і безпекові ризики.
Водночас Павлюк наголошує на необхідності враховувати інтереси мешканців під час реалізації інфраструктурних проєктів.
За його словами, люди мають право висловлювати свою позицію та протестувати проти рішень, із якими не погоджуються. Однак під час планування критично важливої інфраструктури необхідно також зважати на інженерні обмеження та потребу забезпечити населення комунальними послугами.
Експерт підкреслює, що не всі технічні рішення можна реалізувати швидко або в будь-якому місці. Водночас органи місцевого самоврядування мають забезпечувати функціонування систем життєзабезпечення міста.
Таким чином, підготовка Києва до опалювального сезону 2026–2027 років не усуває всіх ризиків, пов'язаних із можливими російськими атаками. Нові резервні потужності можуть підтримати роботу критичної інфраструктури та окремих об'єктів, однак основна частина столиці й надалі залежить від великих джерел теплопостачання.
