Нобелівську премію з літератури отримала Луїза Глюк. Її поезію перекладала львів’янка
Львівська перекладачка Марта Госовська переклала українською вірш «Фантазія».
Фото: Itsmycity
Фото: Itsmycity

08 жовтня 2020, 17:58

Нобелівську премію з літератури присудили американській поетесі й есеїстці Луїзі Глюк «за бездоганний поетичний голос…». Про це повідомляє пресслужба Нобелівського комітету.

Вона дебютувала у 1968 році збіркою Firstborn і незабаром була визнана однією з найвидатніших поетів сучасної американської літератури. Із того часу Луїза Глюк опублікувала дванадцять збірок віршів і кілька томів поетичних есе.

Додамо, що її вірш «Фантазія» перекладала українською для конкурсу львівська перекладачка Марта Госовська. Про це вона розповіла у своєму дописі на Фейсбук.

Фантазія

Я скажу тобі таке: щодня

помирають люди. І це лиш початок.

Щодня в похоронних бюро народжуються нові вдови,

нові сироти. Вони сидять, склавши руки,

і думають, що ж робити з цим новим життям.

Потім йдуть на цвинтар, дехто й

вперше. Вони бояться то плакати,

то не плакати. Хтось нахиляється,

шепче, що робити далі,

це часто пара слів,

як от кинь грудку грязюки

в розверзлу могилу.

А потому всі повертаються в дім,

де раптом зібрався натовп.

Вдова сидить на дивані, дуже вродлива,

тому люди вишиковалися поперед неї,

іноді беруть за руку, іноді обіймають.

Для всіх в неї знайдеться слово –

дякую, дякую, що прийшли.

Десь в серці вона хоче, щоб всі пішли геть.

Вона хоче повернутися на цвинтар,

назад у палату, в лікарню. Та вона знає, що

це неможливо. Це її єдина надія,

повернути усе назад. Туди, недалечко,

де шлюб і перший поцілунок (переклад Марти Госовської).

Для довідки

Луїза Глюк народилася 22 квітня 1943 року в Нью-Йорку в родині єврейських вихідців з Австро-Угорщини. Вона вчилася в коледжі Сарри Лоуренс і в Колумбійському університеті. Нині вона – членкиня Американського філософського товариства. Має звання ад'юнкт-професора.

Луїза Глюк живе в Кембриджі, штат Массачусетс.

Серед робіт Глюк такі поетичні твори, як «Первісток» (Firstborn, 1968 – премія Американської академії поетів), «Торжество Ахілла» (The Triumph of Achilles, 1985 – Національна книжкова премія товариства критиків), «Дикий Ірис» (The Wild Iris, 1992 – Пулітцерівська премія, премія Вільяма Карлоса Вільямса) тощо.


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

Війна
Олександра Матвійчук: «Ми не можемо собі дозволити песимізм – це розкіш»
Як війна отруює державні процеси і суспільство; чому без відновлення демократичних інституцій не буде відновлення як такого; чому Захід не сприймає реальності та як це змінити; що загрожує розриву суспільства; чому доведеться взяти відповідальність на себе; як деконструювати російську культуру; який шанс ми не можемо змарнувати; чому майбутнє попри все переможе, Tvoemisto.tv розповіла Нобелівська лауреатка миру, керівниця Центру громадських свобод Олександра Матвійчук.

21 лютого 2024, 09:15

Другий рік війни. Є загальне відчуття, що суспільство втомлене, у чомусь розчароване. Як ви бачите комунікацію між владою та суспільством? Що спричинилося до того, що багато людей сьогодні почуваються дещо розгублено? Направду нам є на що опертися...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"