Науковці, виявили пошкодження на скам’янілих кістках древніх людей, які можуть свідчити про те, що вони впадали у сплячку. Про це повідомляє The Guardian.

Грецькі археологи з Фракійського університету імені Демокріта стверджують, що пошкодження та інші ознаки порушення в розвитку на скам’янілих кістках древніх людей такі ж, як і на кістках інших тварин, що впадали у сплячку, наприклад, печерних ведмедів. Тож, ймовірно, щоб вижити взимку первісні люди уповільнювали свій метаболізм і спали кілька місяців.

Вчені аналізували кістки, знайдені у печері Sima de los Huesos на півночі Іспанії. На кістках були ознаки цілої низки захворювань, зокрема рахіту. Це захворювання пов'язане із нестачею вітаміну D. А це, на думку антропологів, означає, що стародавні люди довгі місяці проводили без денного світла. Такі ж ушкодження характерні для тварин, які впадають у сплячку.

Впродовж останніх трьох десятків років скам’янілі залишки великої групи людей ретельно витягали з 15-метрової шахти. Дослідники вважають, що це місце масового поховання. За підрахунками вчених, знайденим решткам більш ніж 400 тис. років. Вони належать раннім неандертальцям або навіть їхнім попередникам. Печера є однією з найбільш важливих палеонтологічних місцин, що містить критичні свідчення для розуміння еволюції людей у Європі.

«Це передбачає, що генетична основа і фізіологія такого гіпометаболізму може зберігатися у багатьох видів ссавців, зокрема людини. Стратегія глибокого сну була б єдиним рішенням для них вижити, провівши місяці в печері через холодні умов», – зазначають дослідники Луїс Арсуага і Антоніс Барціокас.

Науковці кажуть, що висновки цієї роботи обовʼязково призведуть до нових наукових дискусій, утім не виключають й інших пояснень, звідки з'явилися ушкодження на знайдених кістках. Критики теорії, про те, що давні люди впадали у сплячку запевняють, що людям знадобилося б значно більше поживних речовин для підтримки мозку під час сплячки, ніж ведмедям.