Кожен третій дорослий українець, ймовірно, має посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) або комплексний посттравматичний стресовий розлад (КПТСР). Про це свідчить дослідження, опубліковане в науковому журналі European Journal of Psychotraumatology.
Автори роботи провели репрезентативне опитування 2504 дорослих, які проживають на підконтрольних уряду України територіях. У травні 2024 року їх опитували телефоном фахівці Київського міжнародного інституту соціології.
Загалом 31,2% учасників відповідали критеріям ПТСР або КПТСР. При цьому КПТСР виявляли приблизно у 6% опитаних.
ПТСР може виникати після травматичної події та супроводжуватися нав'язливими спогадами, нічними жахами, уникненням нагадувань про травму, тривогою та постійною настороженістю. КПТСР має ці симптоми, але також може спричиняти тривалі проблеми з самооцінкою, емоційною регуляцією та стосунками з іншими людьми.
Дослідники встановили, що понад три чверті опитаних пережили щонайменше одну травматичну подію в дорослому віці, а майже половина – у дитинстві.
Учасники також розповідали, що в умовах війни обстріли, руйнування районів проживання, втрата близьких та вимушений переїзд стали частиною їхнього повсякденного досвіду.
"Наші результати свідчать про надзвичайні масштаби травматизації, якої зазнало цивільне населення України", – зазначили науковці.
Дослідники також виявили кумулятивний ефект травми: що більше травматичних подій людина пережила протягом життя та що більше пов'язаних із війною шкідливих, неприємних або лякаючих подій вона зазнала, то вищою була ймовірність відповідати критеріям ПТСР або КПТСР.
Жінки частіше за чоловіків відповідали критеріям цих розладів. Вищу схильність до симптомів також виявили серед людей, які через війну були змушені залишити свої домівки, учасників із нижчим рівнем освіти та тих, хто мав досвід військової служби.
Водночас українське дослідження виявило відмінність від результатів попередніх досліджень, проведених в інших країнах, населення яких переживало війну. В Україні КПТСР виявився відносно менш поширеним, ніж ПТСР. В інших дослідженнях комплексний розлад був таким самим або навіть більш поширеним.
Автори припускають, що на це могли вплинути особливості травматичного досвіду українців, а також соціальна підтримка, солідарність у громадах та сильна національна ідентичність. Водночас вони наголошують, що причини такої відмінності ще потребують вивчення.
Дослідники також зауважили, що високий рівень травматизації українців сформувався не лише після початку повномасштабного вторгнення. На нього вплинули попередній досвід війни та міжпоколіннєві травми.
Водночас не всі люди, які мають симптоми ПТСР або КПТСР, відповідають критеріям для встановлення відповідного розладу.
Науковці наголошують на необхідності посилення системи психічного здоров'я в Україні. За їхніми словами, психологічні наслідки війни можуть впливати не лише на окремих людей, а й на соціальну згуртованість та рівень довіри в суспільстві.
Дослідження KonKoop Trauma Study провели науковці Центру досліджень Східної Європи та міжнародних відносин (ZOiS) у Берліні, Королівського коледжу Лондона, Київської школи економіки, Університету Джорджа Вашингтона, Манчестерського університету та британської благодійної організації Combat Stress. Автори зазначають, що це перше репрезентативне опитування цивільного населення України щодо таких показників.
Водночас дослідники застерігають, що телефонний формат опитування міг призвести до заниження показників пережитих травм або симптомів ПТСР через стигматизацію чи небажання респондентів розповідати про свій досвід.
