Цілком природньо, що до середини січня всі ми відчуваємо явне святкове перенасичення. І коли заходить мова про «Другий Святвечір» в переддень Богоявлення, в багатьох сучасних християн виникає запитання: чому 18 січня ми маємо знову Святу вечерю. Викладач Українського католицького університету у Львові Максим Тимо у себе на Фейсбуку пояснює, чому не слід перетворювати християнство на кулінарію.

«Часто доводиться чути аргументи на кшталт: «вже забагато тих свят, шлунок не витримує», «та скільки можна святкувати, треба калорії скидати» тощо. Така риторика лише виявляє глибину проблеми сприйняття християнських свят, які ніби сплелися з культом їжі», – розповідає викладач.

Читайте також: Що символізує дідух і чому його після свят виносять з хати

Він наголошує на тому, що Свята вечеря – це не про страви і їх кількість, а про нас із вами. Це момент єднання людей за трапезою, момент усвідомлення нас як родини, християнської спільноти, яка святкує свято Божого приходу у світ. Первісно, – додає він, – то було одне єдине свято Богоявлення, але з часом утворилося два окремих свята: Різдво Христове і Його хрещення в Йордані.

«У святі Різдва Син Божий народжується як немовля в убогій печері, у святі Богоявлення Ісус як дорослий чоловік свідомо приходить до Йоана прийняти хрещення. В обидвох випадках – це вияв солідарності Бога з нами. Цими двома святами Церква святкує прихід Бога у світ. Тому й два Святвечори, дві куті, дві спільних родинних трапези», – зазначає він.

Максим Тимо закликає не перетворювати християнство на кулінарію, бо серця важливіші за шлунки. Свята вечеря, за його словами, є тим важливим моментом, який нам щорічно пригадує, що ми єдине ціле. Це варто пам'ятати і усвідомлювати значно частіше.