Багато років на подвір'ї Золочівського замку експонуються два таємничі камені з фрагментарними написами, які викликали безліч припущень та конспірологічних теорій. Десятиліттями їхнє походження пов'язували навіть із середньовічним Орденом тамплієрів. Втім, фахівцям вдалося розшифрувати один із написів за допомогою штучного інтелекту: виявилося, що це пам'ятка романтичного XIX століття. Про це повідомили у Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького.
Таємницю допомогли розкрити колега Артур Ратинський та ШІ-асистент Claude. Як з'ясувалося, напис на камені є не зашифрованим кодом, а акрофонічним скороченням: на плиті вирізьблено перші літери слів, а кожну пропущену літеру замінено крапкою.
Текст виявився фрагментом із "Трену XII" відомого польського поета Яна Кохановського:
Kłosie mój jedyny,
Jeszcześ mi się był nie stał, a ja twej godziny
Nie czekając, znowu cię w smutną ziemię sieję:
Ale pospołu z tobą grzebię i nadzieję;
У дослівному перекладі українською це означає:
"Колосе мій єдиний, ти ще не встиг мені достигнути, а я, твоєї години не чекаючи, знову сію тебе в сумну землю; та разом із тобою ховаю й надію".
На самому камені збереглася саме така структура перших літер та крапок:
K······· m·· j······
J········ m· ſ·· b·· n·· ſ··· a j· t··· g·······
N·· c········ Z···· c·· w ſ····· z····· ſ····
A·· p······· z t··· g······· i n········
Розчитання ускладнювалося давнім шрифтом, де готичну "c" легко сплутати з "r", а довге "ſ" є старовинною формою літери "s".
Оскільки "Трен XII" є тужливим плачем батька за померлою дитиною, дослідники дійшли висновку, що камінь є надгробком або кенотафом (символічною могилою), який у XIX столітті встановив хтось із батьків.
З цією версією узгоджується і другий камінь із коротшим написом, де переплітаються терновий вінок (символ мучеництва й смерті) та квітучий вінок (символ життя й радості). Наразі науковці припускають, що там могло бути викарбуване ім’я дитини або слова останнього прощання.
Обидва камені свого часу привезли до замку із села Новосілки поблизу Золочева. Дослідники планують вивчити метричні книги та історію місцевих дідичів, щоб остаточно встановити, кому саме були присвячені ці пам'ятки.
Читайте також: У Львові відновлюють вітражі храму Святого Андрія, пошкоджені під час російської атаки
Нагадаємо, Золочівський замок є пам'яткою історії та архітектури національного значення, яка входить до складу Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького. Музейний комплекс містить Великий житловий палац і унікальний Китайський палац, а на його території розташовані різноманітні паркові та архітектурні експонати.
