У Львові прощаються із трьома Захисниками. Що про них відомо

Сьогодні, 8 жовтня, Львів попрощається з військовослужбовцями Павлом Шутком, Віктором Тесленком та Романом Походжаєм, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради

Чин похорону воїнів Павла Шутка та Віктора Тесленка розпочнеться о 11:00 в Гарнізонному Храмі.

Павла Шутка поховають на Голосківському кладовищі, на полі 36а.

Прощання з Віктором Тесленком продовжиться в Храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Лукасевича, 11). Поховають воїна на військовому полі Ряснянського кладовища.

Прощання з Романом Походжаєм розпочнеться о 11:00 в каплиці на вул. Навроцького, 23  (лікарня святого Луки). Поховають воїна на Голосківському кладовищі, поле 34-В.

Що відомо про Захисників

Павло Шутко (01.06.1974 — 24.09.2026). Львів’янин.

Навчався у Львівському державному музичному ліцеї імені Соломії Крушельницької. Згодом продовжив навчання у Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка.

Працював артистом симфонічного оркестру у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької.

Зі слів рідних, Павло був щирим, дуже добрим, життєрадісним та оптимістичним, умів цінувати життя і красу навколишнього світу. Особливо любив своїх дітей, турботливо ставився до них. Любив тварин, природу та Україну, цікавився філософією. Захоплювався музикою і грою на віолончелі.

У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському напрямку у складі військової частини А5095.

У Павла Шутка залишилися дружина, син, донька, батько та сестра.

Роман Походжай (18.09.1982 — 06.10.2026). Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №62. Згодом здобув професійну освіту у відокремленому структурному підрозділі "Фаховий коледж інфокомунікацій Національного університету «Львівська політехніка»".

Проходив строкову військову службу.

Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Роман був доброю, люблячою, співчутливою та відповідальною людиною, завжди готовою прийти на допомогу. Вирізнявся активністю та пунктуальністю. Любив проводити час із племінниками, захоплювався риболовлею, ремонтом побутової техніки та електрикою, багато чого вмів робити власноруч.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському напрямку у складі 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Нагороджений медаллю "Ветеран війни".

У Романа Походжая залишилися син, мати, сестра, швагро, племінники та родина.

Віктор Тесленко (28.08.1988 — 22.07.2024). Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №100 міста Львова. Згодом здобув кваліфікацію юриста у Львівському кооперативному фаховому коледжі економіки і права за спеціальністю "Право".

Працював бухгалтером у товаристві з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа «Барвінок»", а згодом — у приватному акціонерному товаристві "Концерн Хлібпром".

Зі слів рідних, Віктор був розумним, допитливим, щирим, добрим і відкритим до світу. Вирізнявся старанністю, відповідальністю та прагненням до знань, навчався на відмінно й постійно розвивався. Мав власну думку, умів мислити ширше та глибше сприймати навколишній світ. Рідні згадують його як людину, яку важко забути. Любив свою роботу, довгі прогулянки рідним Львовом, театр, подорожі та походи в гори. Добре знав гірські маршрути й допомагав туристам планувати мандрівки, захоплювався грою на дримбі.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Віктора Тесленка залишилися мати, батько, сестра, племінниці та родина.