Неіснуючу будівлю на території пансіонату під заставу отримав партнер депутата ЛМР Олексія Різника.

«Щоби людина проживала в геріатричному пансіонаті, вона має бути одинока, з групою інвалідності, такою, що потребує стаціонарного стороннього догляду». Дехто знайшов собі тут прихисток понад 20 років тому, а дехто опинився через війну нещодавно. Майже всі з 300 підопічних Львівського геріатричного пансіонату є людьми старшого віку, з інвалідністю та одинокі. 70 із них – лежачі й такі, що самі себе обслужити не можуть. Проте є й молодші, працюючі особи, які вважають пансіонат домом. Аби мати змогу перебувати в пансіонаті, старенькі віддають 75% зі своєї пенсії, натомість очікують гідної опіки, догляду й медичного супроводу. А оскільки за час існування Львівського геріатричного пансіонату від підопічних, волонтерів до працівників офісу омбудсмена надходили скарги щодо перебування та умов проживання, Тvoemisto.tv відвідало заклад, поспілкувалося з людьми, які там мешкають, і його новою директоркою, яка лише пів року виконує ці обов'язки.

Як зараз ведеться самотнім людям у Львові, коли світло вимикають по 8-9 годин на добу.

До поїздки у хоспіси в смт Журавно та в с. Підбуж можна долучитися 27 та 28 грудня.

Старенькі люди, які самотні та ізольовані через карантин, дуже потребують спілкування.