Лише 30% шкіл і садочків у Києві мають достатньо потужні генератори: як готуються до зими

Попри те, що 98% освітніх закладів уже готові до опалювального сезону, місту необхідно посилити їхнє резервне електроживлення та забезпечити достатню кількість місць в укриттях.

Школа. Фото: відкриті джерела

сьогодні о 18:18

У Києві на підготовку шкіл і дитячих садків до осінньо-зимового періоду передбачили майже 600 млн гривень. Наразі 98% освітніх закладів отримали акти готовності до опалювального сезону, однак лише у 30% потужності генераторів достатньо для забезпечення розрахункових потреб. Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський під час наради з головами районних державних адміністрацій.

Чи готові школи та садочки до зими

За інформацією КМДА, більшість столичних закладів освіти вже пройшли перевірки готовності до опалювального сезону. Водночас міська влада наголошує, що цього недостатньо для стабільної роботи під час можливих тривалих відключень електроенергії та теплопостачання.

Мондриївський зазначив, що минула зима стала найскладнішою для освітньої системи за весь період повномасштабної війни. Через російські атаки на енергетичну інфраструктуру школи та садочки стикалися з тривалими перебоями у постачанні електроенергії й тепла.

"На початку цього навчального року ми зосередилися на тому, щоб діти могли навчатися. І це залишається важливим. Утім характер воєнних загроз змінився, тому сьогодні на першому місці маємо поставити безпеку дітей і працівників, а вже потім — організацію повноцінного очного навчального процесу", — наголосив він.

Генератори є всюди, але їхньої потужності не завжди вистачає

За даними міської влади, генераторами забезпечені всі заклади освіти столиці. Проте лише у 285 із них, тобто приблизно у 30%, потужність резервного живлення повністю відповідає розрахунковому навантаженню.

Це означає, що наявність генератора не завжди гарантує можливість забезпечити всі потреби закладу під час відключення електроенергії.

Тому районним адміністраціям доручили перевірити фактичні потреби кожної школи та дитячого садка. Там, де наявного обладнання недостатньо, заклади мають доукомплектувати додатковими потужностями резервного живлення.

Читайте також: Понад 330 закладів освіти пошкоджені через російські атаки у Києві: скільки вже витратили на відновлення

Скільки шкіл можуть одночасно укрити всіх учнів

Окрему увагу під час наради приділили місткості шкільних укриттів.

За новим підходом місто оцінює не лише наявність захисної споруди, а й те, чи може власне укриття школи одночасно вмістити всіх учнів та працівників, необхідних для організації освітнього процесу.

Наразі цьому критерію відповідає 161 школа — близько 40% усіх комунальних шкіл Києва.

Водночас це не означає, що решта закладів не мають можливості забезпечити захист дітей під час повітряної тривоги.

"Такі заклади або використовують інші приміщення, або застосовують гнучкий режим роботи — у дві зміни чи змішаний формат. Сьогодні в Києві очно навчаються майже 145 тисяч учнів", — пояснив Мондриївський.

У столиці зменшується кількість школярів

Під час планування нових укриттів міська влада також враховуватиме демографічні зміни.

За словами Мондриївського, лише протягом 2026 року кількість дітей у столичних дитячих садках зменшилася майже на 8 тисяч, а у школах — на 14 тисяч.

Для порівняння, останній показник приблизно відповідає загальній кількості школярів Печерського району.

У КМДА зазначають, що під час будівництва нових захисних споруд необхідно враховувати не лише поточні потреби, а й перспективи роботи конкретних закладів освіти.

Крім того, районні адміністрації мають прискорити відновлення шкіл і садочків, пошкоджених унаслідок російських атак.

Як проходитимуть дистанційні уроки під час тривог

Нагадаємо, відповідно до нових рекомендацій Міністерства освіти і науки України, повітряна тривога під час дистанційного навчання не означає автоматичного завершення уроку.

Заняття призупиняють на час, необхідний учням і вчителю для переходу в безпечніше місце. Після цього дистанційний урок може продовжуватися.