Львів прощається із двома Захисниками. Що про них відомо

Сьогодні, 9 жовтня, Львів попрощається з військовослужбовцями Анатолієм Загорульком та Петром Демським, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Львів’ян та гостей міста закликають долучитися до міської церемонії прощання й утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Анатолія Загорулька поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87  (вул. Пасічна), а Петра Демського — на Сихівському кладовищі, на полі №5.

Що відомо про Захисників

Анатолій Загорулько (12.09.1997 — 23.10.2025) Львів’янин.

Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі східних мов та східних бойових мистецтв "Будокан" із поглибленим вивченням іноземних мов (раніше — середня школа №35). Згодом — у закладі професійної (професійно-технічної) освіти "Львівський професійний коледж ресторанного бізнесу".

Зі слів рідних, Анатолій був спокійним, врівноваженим і відважним. Вирізнявся відповідальним ставленням до справ та умінням залишатися зібраним у складних ситуаціях. Особливе місце в його житті займало готування — він захоплювався кулінарією, любив власноруч готувати смачні страви. Цінував відпочинок на природі та перегляд історичних фільмів.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському, Курському та Південно-Слобожанському напрямках у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Військово-Морських Сил Збройних Сил України, а згодом на Донецькому напрямку у складі 117-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Нагороджений медаллю "Хоробре серце".

В Анатолія Загорулька залишилися батьки, дідусь, бабуся, три сестри та родина.

Петро Демський (13.04.1982 — 07.10.2026) Уродженець села Шоломинь Львівської області.

Навчався у середній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №78. Продовжив навчання у відокремленому структурному підрозділі "Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування", де здобув освіту за спеціальністю "Обслуговування устаткування систем водопостачання і водовідведення". Пізніше здобув вищу освіту у Львівському державному університеті внутрішніх справ за спеціальністю "Правознавство".

Працював фахівцем з обслуговування систем водопостачання і водовідведення у дочірньому підприємстві "Пересувна механізована колона 74" відкритого акціонерного товариства "Львівводбуд". Згодом працював менеджером з продажу та експедитором у товаристві з обмеженою відповідальністю "Фірма Хортиця" та приватному підприємстві "Молочні дари". Пізніше працював на посаді інспектора з дотримання прав людини у Головному управлінні Національної поліції у Львівській області.

Зі слів рідних, Петро був щирою, веселою та життєрадісною людиною. Вирізнявся наполегливістю, добрим серцем і загостреним почуттям справедливості — завжди прагнув відстояти правду та підтримати тих, хто цього потребував. Любив тварин, природу й прості радощі життя: із задоволенням ходив на риболовлю, збирав гриби, захоплювався бджолярством.

Був учасником АТО та Операції Об’єднаних Сил.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів продовжив боронити територіальну цілісність та суверенітет України у складі батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Львів" Головного управління Національної поліції у Львівській області на Південно-Слобожанському напрямку.

Нагороджений відзнакою Президента України "За участь в антитерористичній операції", відзнакою Командувача об’єднаних сил "Козацький хрест" ІІІ ступеня, медаллю Національної поліції України "10 років сумлінної служби", відзнакою "За службу державі", нагрудним знаком "Гідність та честь", медаллю "За відвагу", медалями "Ветеран війни" та "Учасник АТО".

У Петра Демського залишилися батьки, дружина, син, донька, брат з дружиною, похресник, тітки, двоюрідні брати і сестри, друзі та родина.