"Бездомним може стати кожен": непрості історії мешканців львівської "Оселі" та як їм допомогти

Втратити дім — це не лише залишитися без даху над головою. Це втратити звичне життя, місце, куди можна повернутися ввечері, а іноді — і близьких людей, роботу та відчуття захисту та підтримки. Повномасштабна війна загострила цю проблему: через бойові дії та вимушений переїзд люди залишають свої домівки, втрачають звичне оточення й змушені починати все спочатку. Для когось це означає не лише пошук нового житла, а й боротьбу за можливість повернутися до самостійного життя.

10 жовтня відзначають Всесвітній день безпритульних. Його мета — привернути увагу до людей, які опинилися без дому, та нагадати, що за кожною такою історією стоїть хтось зі своїм досвідом, втратами й надіями. Причини бездомності різні: війна, смерть близьких, складні сімейні обставини чи інші життєві кризи. Іноді людина залишається сам на сам із труднощами, з якими не може впоратися без сторонньої допомоги.

У Винниках, неподалік Львова, є місце, де людям, які втратили дім, допомагають знову знайти опору. У спільноті взаємодопомоги "Оселя" вони отримують не лише їжу, одяг і житло, а й можливість працювати, відчувати себе потрібними та поступово повертатися до самостійного життя. Тут допомагають не забути минуле, а знайти сили рухатися далі — і з часом підтримувати тих, хто теж опинився у скруті.

За її словами, дім — це не лише стіни й дах, а й стосунки з іншими, відчуття безпеки, можливість бути корисним і мати плани на майбутнє.

Обличчя "Оселі": люди зі своїми історіями

За словами Наталії Саноцької, люди потрапляють у складні життєві обставини з різних причин. Не існує єдиного сценарію, який пояснював би, чому людина залишилася без житла. Для когось переломним моментом стає втрата рідних, для когось — війна або вимушений переїзд. Інші переживають тривалі особисті труднощі, після яких складно самотужки відновити звичний спосіб життя.

Тому в "Оселі" допомагають не лише з житлом, а й підтримують кожну людину з урахуванням її життєвої історії, досвіду та того, що вона вміє і може робити. Підтримка тут не зводиться до того, щоб дати речі чи нагодувати. Не менш важливо допомогти людині повернути відчуття власної гідності, налагодити щоденне життя й знову відчути, що вона може щось робити для себе та інших.

Серед мешканців спільноти — Богдан, який приєднався до неї у 2024 році. Він пережив втрату дружини та пасербиці. Після таких подій людині може бути складно знайти нову опору й повернутися до звичного життя. У спільноті Богдан займається ремонтом речей і долучається до роботи, яка допомагає забезпечувати щоденні потреби "Оселі".

Так щоденна праця мешканців поєднується з одним із напрямів діяльності спільноти — повторним використанням речей.

Інша історія — 64-річний Юрій, модельєр із Херсона. Через повномасштабну війну він був змушений залишити рідне місто. Вимушений переїзд означає не тільки втрату звичного місця проживання, а й розрив із попереднім життям, роботою та середовищем, у якому людина почувалася на своєму місці.

Юрій має професійний досвід у моделюванні й мріє повернутися до своєї справи. Його історія нагадує, що люди, які потребують підтримки, не втрачають своїх знань, здібностей і бажань. За обставинами, у яких вони опинилися, є досвід роботи, особисті інтереси та плани, які можуть знову стати частиною їхнього життя.

У спільноті живуть і молодші люди, які пережили складне дитинство, тривалі особисті проблеми або залежність. Для них важливо поступово відновити повсякденні навички, навчитися брати відповідальність за власні рішення й будувати стосунки з іншими. Цей процес не відбувається миттєво: потрібні час, стабільність і підтримка.

Такою є історія Олексія, який родом із Сіверськодонецька. У сім років він залишився без батьківського піклування і зростав в інтернаті. Коли почалася повномасштабна війна, майстер зі спеціальної школи, яка ним опікувалася, евакуювала його до Калуша. Олексій закінчив училище онлайн, почав шукати роботу, намагався самостійно будувати своє життя. Але заробітку не вистачало, щоб оплачувати орендоване житло. Так він опинився на вулиці.

Згодом Олексій прийшов до "Оселі". Тут він багато чого навчився. Набув нових навичок, отримав досвід роботи й можливість бути частиною спільноти. Але найважливіше, мабуть, те, що він навчився дбати про інших людей, які опинилися в скруті. Людина, якій самій у дитинстві так бракувало опіки й підтримки, сьогодні вчиться дарувати їх іншим.

І, можливо, саме в цьому полягає одна з найбільших цінностей "Оселі": не просто допомогти людині підвестися, а дати їй відчути, що вона теж може бути потрібною, може піклуватися, підтримувати й змінювати чиєсь життя на краще.

Як працює допомога: від гарячого обіду до підтримки в повсякденному житті

Один із напрямів діяльності "Оселі" — допомога людям, які живуть на вулиці або перебувають у складних життєвих обставинах. У Винниках, на вулиці Галицькій, 12А, працює Центр підтримки. Тут люди можуть поїсти, помитися, випрати одяг, отримати чисті речі, постригтися та поспілкуватися із соціальним працівником. За можливості їм також допомагають отримати медичну консультацію.

Такі послуги можуть здаватися буденними, але для людини, яка не має постійного житла, доступ до душу, чистого одягу чи гарячої їжі — це важлива частина щоденного життя. Центр дає змогу не лише задовольнити базові потреби, а й отримати підтримку та дізнатися, куди звернутися далі.

За словами Наталі Саноцької, до повномасштабного вторгнення Центр підтримки відвідували близько 700 людей, а тепер їхня кількість сягає приблизно 3000. Зростання кількості відвідувачів пов’язане з тим, що потреба в підтримці залишається значною, а війна змусила багатьох людей залишити домівки та шукати допомогу в інших містах.

У "Оселі" цей підхід можна описати як допомогу до самодопомоги. Людина отримує необхідну підтримку, але водночас має змогу долучатися до роботи, брати на себе відповідальність і робити внесок у життя спільноти. Це не означає, що всі проходять однаковий шлях або досягають результату за однаковий час. У кожного свої обставини й потреби.

Для когось важливим кроком стає повернення до праці, для когось — відновлення соціальних контактів, а для когось — можливість знову планувати майбутнє. У такому процесі важливі не лише конкретні послуги, а й середовище, у якому людина не залишається наодинці зі своїми труднощами.

Речі, які отримують друге життя

Ще один напрям роботи "Оселі" є збір, сортування та повторне використання вживаних речей. Для організації це одночасно спосіб допомагати людям і зменшувати кількість предметів, які викидають, хоча вони ще можуть бути корисними.

У Львові встановили 56 контейнерів для збору одягу. За словами Наталії Саноцької, 16 із них з’явилися протягом останнього року. Люди можуть залишати там речі, якими вже не користуються, але які зберегли належний стан.

За даними спільноти, торік зібрали майже 1200 тонн речей. Після збору їх сортують: частину передають людям, які потребують допомоги, а також лікарням, геріатричним закладам та іншим установам. Інші речі можуть потрапити до благодійних крамниць, де їх реалізують за благодійні внески, щоб підтримувати роботу організації.

Не все зібране можна використати повторно. За оцінкою спільноти, до 10% речей можуть виявитися непридатними для подальшого використання. Саме тому важливо передавати одяг та інші предмети в такому стані, щоб ними справді могла скористатися інша людина.

Після сортування частину речей "Оселя" передає людям, які потребують допомоги, а також іншим благодійним організаціям і громадам, які розподіляють їх серед своїх підопічних. Так одяг, взуття та інші придатні до використання речі можуть допомогти більшій кількості людей.

Крамничка "Оселі", де речі отримують друге життя

Частина речей, які збирає "Оселя", після сортування потрапляє до благодійної крамнички "Майстерня добрих справ" у Львові. Тут можна знайти одяг, взуття та інші предмети, які ще придатні до використання. Так речі отримують друге життя, а їх повторне використання допомагає зменшувати кількість відходів.

Крамничка важлива і для самої спільноти: кошти від благодійних внесків допомагають підтримувати її діяльність. Тож сюди можна завітати не лише по потрібні речі, а й долучитися до доброчинної справи.

Перед візитом варто уточнити актуальний графік роботи "Майстерні добрих справ" .

Що, як і куди можна здати в "Оселю"

Передати речі можна через спеціальні контейнери для збору одягу, а також у пункт сортування в Підбірцях. Важливо, щоб речі були чистими та придатними для повторного використання: те, що вже не можна носити чи застосовувати за призначенням, навряд чи допоможе комусь іншому.

Що приймають:

Одяг і взуття — чисті речі в доброму стані, без дірок і плям. Взуття бажано зв’язати парами, щоб воно не роз’єдналося під час перевезення та сортування.

Постільну білизну й рушники — чисті та придатні для подальшого використання.

Книги та іграшки — якщо вони збережені й можуть бути корисними іншим.

Штори, сумки та прикраси — речі, які ще можна використовувати.

Канцелярське приладдя й невеликі побутові предмети — за умови, що вони справні або придатні до використання.

У якому стані мають бути речі

Одяг і взуття потрібно випрати або очистити, якщо це необхідно. Речі не мають бути порваними, брудними, з плямами чи настільки зношеними, що їх уже неможливо використовувати. Перед передаванням варто перевірити кишені, скласти речі в пакети, а взуття зв’язати парами.

Головний орієнтир простий: чи могла б інша людина скористатися цією річчю в її нинішньому стані? Якщо ні, краще не передавати її як допомогу.

Куди віднести речі

У контейнери для збору одягу у Львові. У місті встановлено 56 таких контейнерів. Перед тим як іти з пакетом, варто перевірити розташування найближчого контейнера за актуальною мапою. Або зателефонувати до спільноти за телефоном: 0964264796.

У пункт сортування в Підбірцях: вул. Польова, 24. Тут зібрані речі сортують і визначають, як їх можна використати далі.

До благодійної крамниці "Майстерня добрих справ": Львів, вул. Угорська, 2.

Якщо потрібно передати великі або об’ємні предмети, можливість їхнього перевезення можна попередньо узгодити зі спільнотою.

Як ще можна підтримати "Оселю"

Збір речей — лише один зі способів допомоги. Роботу спільноти також фінансують завдяки пожертвам, грантам і підтримці партнерів. Минулого року організація брала участь у міському тендері на надання послуг підтриманого проживання та допомоги речами. За словами Наталі Саноцької, постійного іноземного донора, який повністю забезпечував би діяльність організації, немає.

Тому для спільноти важливі різні форми підтримки: фінансова допомога, придатні для використання речі, волонтерство та партнерство. Долучитися можна залежно від власних можливостей — хтось передає одяг, хтось допомагає часом або роботою, а хтось підтримує організацію коштами.

Перед зимою особливо актуальними стають теплі ковдри, верхній одяг і продукти. Також спільноті потрібні засоби, які допомагають забезпечувати роботу під час перебоїв з електроенергією, зокрема генератори й акумуляторні батареї.

Звернутися до "Оселі" можна за такими адресами:

Центр підтримки — Винники, вул. Галицька, 12А.

Будинок спільноти — Винники, вул. Франка, 69.

"Майстерня добрих справ" / благодійна крамниця — Львів, вул. Угорська, 2.

Пункт сортування речей — Підбірці, вул. Польова, 24.

Читайте також: На Сихові облаштують реабілітаційне відділення за 110 млн гривень

Нагадаємо, спільноту взаємодопомоги "Оселя" заснували у 2001 році. Перший мешканець оселився в будинку спільноти 12 червня 2003 року, а у 2010 році організація приєдналася до міжнародного руху "Емаус". Відтоді спільнота допомагає людям, які опинилися без дому, через спільне проживання, соціальну підтримку, забезпечення базових потреб і залучення до праці.