Нова хвиля евакуації: чи готова Львівщина прийняти тисячі людей перед зимою

Міжнародна допомога скоротилася в рази, а в регіон щодня прибувають десятки людей. Де шукатимуть прихисток ті, хто втратив усе.

Чи вистачить даху над головою новим переселенцям на Львівщині / фото ілюстративне

сьогодні о 17:12

З наближенням холодів в Україні знову очікують зростання кількості внутрішньо переміщених осіб. Знищення інфраструктури, бойові дії та відсутність опалення в прифронтових регіонах змушують людей шукати прихисток у більш безпечних областях. Однак орендувати житло спроможні далеко не всі, адже більшість тих, хто виїжджає зараз, втратили і дім, і роботу.

Про те, чи готова Львівщина приймати нові хвилі переселенців, де шукають прихисток ВПО, як змінюється підтримка міжнародних донорів та куди звертатися по допомогу, у розмові з "Твоїм містом" розповіла голова Координаційного центру підтримки цивільного населення Львівської обласної військової адміністрації Галина Бордун.

Планова евакуація та самостійний пошук: хто приїжджає зараз

Порівняно з першими роками повномасштабної війни, хаотичний потік цивільних змінився більш спланованим переміщенням. Попри це, щоденний приплив людей залишається стабільним.

"На Львівському залізничному вокзалі і далі працює гаряча лінія, а також діє гаряча лінія обласної адміністрації. Люди планують виїзди з сім’ями часом навіть за місяць, за два чи три — обзвонюють і шукають варіанти: хтось орендоване приміщення, а хтось загалом переселення в село. Друга категорія — це планова евакуація. Вона відбувається щодня: ми щоденно зустрічаємо 20–30 людей", — зазначає Галина Бордун.

Щодо географії, то найбільше людей прибуває зі східних та південних областей. Потік із Київщини практично відсутній у загальній статистиці — звідти люди переважно шукають житло самостійно.

"Ми працюємо більше зі східними областями. Це транзитні пункти з Харкова, це Дніпропетровщина, Донеччина, Запоріжжя та Херсон. Це наші постійні обласні партнери", — пояснює очільниця Координаційного центру.

Вона додає, що зараз зросла кількість тих, хто шукає місця для більш осілого проживання, а також громадян, які повертаються з-за кордону через завершення там спеціальних програм підтримки.

Де розміщуватимуть людей у разі погіршення ситуації

Скільки саме людей здатна прийняти область у разі масованого виїзду, в адміністрації точно не прогнозують, проте запевняють: на вулиці не залишиться ніхто.

"Точних кінцевих цифр важко назвати, але не було жодного місяця, тижня чи дня, щоб ми відмовили людям. Якщо буде певна хвиля, то ми повернемося і до шкіл, і до закладів професійно-технічної освіти, адже є відремонтовані локації. Напевно, десь будемо ущільнювати, але такого, щоб люди залишилися на вулиці, у нас точно не буде", — наголошує посадовиця.

Водночас у регіоні відмовляються від концепції створення ізольованих "поселень переселенців" у чистому полі. Стратегія Львівщини з перших днів полягала у розміщенні місць тимчасового проживання (МТП) у різних територіальних громадах по всій області.

"Це не просто містечко виключно для людей з числа ВПО. Такий підхід був би неправильним, і наша стратегія дала результат: МТП, якими опікується обласна адміністрація, розміщені практично по всіх ТГ. Зараз люди все частіше шукають закинуті будиночки у сільській місцевості, оскільки планують залишатися тут на триваліший час", — підкреслює Галина Бордун.

Скорочення донорської допомоги та робота з вразливими категоріями

Одним із головних викликів перед цією зимою є суттєве зменшення міжнародної гуманітарної підтримки на заході України. Більшість ресурсів зараз перенаправляється на потреби Збройних Сил України та допомогу транзитним пунктам безпосередньо поблизу лінії фронту.

"Кількість донорів, які діють на Західній Україні, зменшилася в рази — їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. У більшості ми покладаємося на внутрішні сили, залучаємо фізичних осіб та волонтерів. Але сама готовність надавати підтримку у нас ніколи не знижувалася", — запевняє голова центру.

Змінився і портрет людей, які потребують прихистку. Все частіше приїжджають люди старшого віку та особи з інвалідністю. Хоча вакансії через Центри зайнятості є, запропонований рівень зарплат не завжди покриває вартість оренди житла, а самі новоприбулі нерідко потребують стороннього догляду, а не працевлаштування.

"Тому наша стратегія — це центри підтриманого проживання та догляду за цими людьми. А також надзвичайно важливим напрямком є соціальний супровід переселенців, які виснажені роками війни", — каже посадовиця.

Взаєморозуміння в громадах та емоційний стан

Питання конфліктів чи напруги між місцевими мешканцями та переселенцями наразі не стоїть гостро. За словами Галини Бордун, за понад чотири роки повномасштабного вторгнення всі служби налагодили чітку вертикаль комунікації.

"Сьогодні з цим простіше — ми навчилися швидше комунікувати між собою і з правоохоронними органами. Я б не ставила питання так, що є якісь важкі ситуації. Внаслідок виснаження і втоми ми всі можемо бачити на вулиці людей у стресовому чи агресивному стані, і це стосується кожного з нас — як приїжджих, так і місцевих мешканців", — підсумовує вона.

Читайте також: Львів готується до нової хвилі переселенців: як місто зустрічатиме зиму в умовах обстрілів та блекаутів

Нагадаємо: куди звертатися по допомогу

Офіційна статистика зафіксувала кількість ВПО на Львівщині на рівні 200–210 тисяч осіб. Якщо ви або ваші близькі потребують прихистку, соціального супроводу чи гуманітарної допомоги на території області, можна скористатися такими каналами:

Цілодобова гаряча лінія обласної адміністрації / Координаційного центру: 068 003 4014

Консультативні пункти: у підрозділах соціального захисту населення, центрах життєстійкості у громадах та Департаменті соціального захисту населення Lviv ОВА.

Онлайн-ресурси: офіційний сайт Львівської обласної військової адміністрації та онлайн-платформи Міністерства соціальної політики України для пошуку місць тимчасового проживання.