Львів’ян просять допомогти зібрати кошти на реабілітацію Нікусі, в якої ДЦП
Щоб пройти наступний курс реабілітації потрібно 19 100 грн.
Фото: Марія Вавринюк
Фото: Марія Вавринюк

22 липня 2021, 16:00

Небайдужих львів’ян просять допомогти трирічній Домініці, в якої діагноз ДЦП, зібрати кошти для подальшого проведення реабілітацій. На наступний курс потрібно зібрати трохи більше 19 тис. грн. Про це Тvoemisto.tv повідомила директорка Благодійного фонду «Реабілітація дітей-сиріт» Галина Білоусова.

Нікуся, як її лагідно називають, має ще братика Дем’яна, вони з двійнят. У березні їм виповнилося по 3 роки.

Дітки народились у Кривому Розі глибоко недоношеними. Проте зараз у них інша сім’я – вони мешкають із мамою і бабусею у селі, поблизу Золочева.

«Нікуся уже пройшла чимало реабілітацій, більшість з яких за рахунок держави. Проте, цього не достатньо і потрібні додаткові. Останню реабілітацію дівчинка пройшла в реабілітаційній клініці Козявкіна у Трускавці. Після останньої в неї був помітний прогрес – зменшився тонус з ніг і їй стало легше стояти на ніжках. Крім того, вдома мама Марія постійно займається з дитиною – використовуючи вертикалізатор та шведську стінку», – каже Галина Білоусова.

За словами диреткорки благодійного фонду, зараз мама Нікусі звернулась у їхній фонд, аби ті допомогли зібрати гроші на подальшу реабілітацію, щоб цей прогрес, який зараз є, не зупинився.

«Зараз кошти потрібні для того, щоб дівчинка змогла пройти реабілітацію в медичному центрі Innovo. Курс реабілітації коштує 19 100 грн. Проте і це далеко не остання – після цього Нікусю знову чекають у клініці Козявкіна», – додала співрозмовниця.

Реквізити для допомоги:

БО БФ Реабілітація дітей-сиріт

Код отримувача 43883226

Рахунок отримувача у форматі відповідно до стандарту IBAN

UA463052990000026005021017360

Назва банку АТ КБ «Приватбанк»

Картка ПриватБанк на ім‘я керівника фонду Білоусова Галина

4149 4993 8035 0270

Призначення: для Домініки

Ольга Шведа

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

Війна
«Життя після фронту є!». Іван Тимочко про силу, біль і шлях реабілітації військових
Повернення до мирного життя після фронту – це ще один бій. Не менш важкий, аніж на передовій. Це складно, але можливо, якщо не мовчати й не замикатися. Необхідні витримка, підтримка і час. А найголовніше – усвідомлення, що поранення не ставить крапку, а відкриває новий шлях. Голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко для нового проєкту «Твого міста» та Медичного центру NOVO розповідає, чому лікування й реабілітація – це відповідальність, як ветерани можуть знову знайти себе, де шукати підтримку і чому звернення по допомогу – не слабкість, а сила.
Hero Image

02 липня 2025, 20:00

Реабілітація – теж форма служби Війна змінює тіло, мислення і час, але найглибше вона змінює людину. Я доброволець, свою службу почав як солдат 24-ї бригади імені Короля Данила, став сержантом. Прослужив з 2016 по 2019 роки, далі була невелика перерва...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon
CityLife
«Ми на війні захищали вас, тепер варто подбати про нас», – ветеран
Після ампутації ноги та пережитої депресії боєць 95-ї бригади Євген Шваб вступив до університету на психологію, бере участь в проєктах реінтеграції для ветеранів, мотивує й допомагає побратимам повертатися до звичного життя після війни і травм. Він отримав крутий біонічний протез за 86 тисяч євро, займається спортом, взяв участь у Берлінському тижні моди, побував у Ватикані, сподівається на толерантне ставлення кожного і справжню відпустку після війни. Про свою історію служби, поранення, реабілітації і те, чому кожному з нас потрібен психолог та що варто покращити у ветеранській політиці, Тvoemisto.tv розповів 29-річний кулеметник штурмової роти 95-ї десантно-штурмової бригади Євген Шваб.

10 листопада 2024, 20:00

До початку широкомасштабної війни ви працювали в поліції. Як вирішили покинути одну службу і піти на другу? Поліцію я покинув за рік до повномасштабного вторгнення. Пішов робити те, що любив, що подобалося...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon
Війна
«Їм бракує спілкування!» Ветеран після важкої травми буде наставником для військових у Львові
У цивільному житті 43-річний Микола Лобур керував клінінговою компанією, але на самому початку війни добровільно долучився до захисту країни і понад рік тому дістав важке поранення спинного мозку. Тепер пересувається на колісному кріслі, проходить реабілітацію у Львові. Планує працювати ментором у Центрі «Незламні», щоб мотивувати інших військових, які зазнали таких самих поранень, як він. Кулеметник, боєць ЗСУ Микола Лобур розповів Тvoemisto.tv про війну, спротив, порятунок сім’ї та те, якою уявляє перемогу України.

03 листопада 2024, 18:36

Розкажіть про себе і про те, як почалася ваша воєнна історія. Ви ж не були біля сім’ї, перебували доволі далеко від Сум? Я родом із Червонограда, що на Львівщині, але жив у Сумах. Мав квартиру, роботу, провадив власний бізнес – розвивав клінінгову компанію...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"