На проспекті Шевченка, 17-19 у Львові є будинок, до якого нині так просто не потрапиш. Сьогодні це режимний об'єкт Міністерства юстиції України, тому, можливо, ще не кожен знає, яка краса є за його дверима. Львівський мистецтвознавець Ігор Жук з ініціативи прокуратури Львівської області провів екскурсію будівлею, аби поділитися історією та враженнями з містянами, куди завітало також Tvoemisto.tv.
Раніше ця будівля належала торгово-промисловій палаті, яку створили у Львові ще у 1850 році. Спочатку вона містилася у палаці Бесядецьких (на пл. Галицькій). На початку ХХ ст. через те, що установа стала впливовішою, довелося збудувати власне приміщення. Авторами проєкту торгово-промислової палати стали Альфред Захарієвич і Тадей Обмінський. Цьому сприяла репутація найбільш обдарованих архітекторів Львова початку ХХ ст., яку заслужено мали обидва автори проєкту.
Читайте також: Нетуристичний Львів: «пластиліновий» будинок, флорентійська кампаніла та вокзал фантомної залізниці
Фасад Торгово-промислової палати. До 1925 р. Джерело: polona.pl
Будували її впродовж 1907-1911 років. Будівельні роботи виконувала фірма Івана Левинського. Елементи склепінь, конструкції перекриттів виконала будівельна фірма Юзефа Сосновського та Альфреда Захарієвича. Будинок обладнали системою центрального опалення. Електричне обладнання, внутрішня телефонна мережа, електричні ліфти встановила фірма «Сокольницький і Вісьнєвський».
Читайте також: У Львові проведуть масштабну реконструкцію колишнього будинку побуту на Чорновола. Візуалізація
1914-1915. Видавництво Салону польських художників, Краків Джерело: lvivcenter.org
Уже на вході у будівлю увагу привертають оригінальні двері. Вони виготовлені з міді у майстерні Владислава Мусяловича, і доповнені пластинами фацетованого скла з фабрики Юзефа Фрідлендера. Ігор Жук розповідає, що вітраж вхідних дверей виконаний також на фабриці Желенського за проєктом 1909 р. Генрика Узємбло (зберігся не повністю). Сходову клітку освітлюють світильники за проектом Альфреда Захарієвича у вигляді конусів або кришталевих грон, що нагадують сталактити, виготовлені на фабриці Рудольфа Карла Дітмара.
Аби вийти на другий поверх, потрібно піднятися старовинним сходами, які прикращені барвистими мозаїчніми вставками із стилізованих квітів авторства Кароля Фрича.
Основною родзинкою будівлі є її зала засідань. Тут і скульптури, і настінні розписи, і особливий декор.
За словами мистецтвознавця Ігоря Жука, вітражі в залі засідань виконані за проєктом Альфреда Захарієвича. Дубові панелі та дверні портали з маскаронами авторства Зиґмунта Курчинського, виготовлені у майстерні Станіслава Крука. А стінні розписи виконав Фелікс Виґжевальський (1875–1944), вихованець Мюнхенської академії.
«Розпис складається з шести композицій з оголеними фігурами, розміщеними на золоченому тлі. Це міфологізована оповідь, присвячена союзу Торгівлі і Промисловості. На протилежній стіні – берег моря з групою ловців: з хвиль витягають велетенську перлину, на якій балансує жіноча фігура – богиня Удачі; у сусідніх композиціях персонажі новітнього міфу представлені з магічною сферою і тарелем, на який проливається золотий дощ», – каже Ігор Жук.
Привертають увагу й такі деталі, як рельєфи головного фасаду та ліпнина плафонів у залі засідань і в кабінетах. До слова, останні зроблені у майстерні Людвіка Репіховського.
Цей будинок виконаний у стилі пізньої сецесії. Будинок триповерховий, має внутрішнє подвір'я. У радянський період в будинку Палати містився міський комітет компартії. Тепер тут розташована прокуратура Львівської області.
Анна Чистякова
Фото авторки
