Де зараз найстаріша ікона Львова і чим уславилася "Львівська Богородиця"

У кількох храмах Львова є копії цієї ікони.

Львівська Богородиця / фото з мережі

сьогодні о 20:59

Сьогодні, 15 жовтня, минає 9 років, як до храму святих Ольги та Єлизавети у Львові перенесли і передали на постійне зберігання копію Львівської ікони Пресвятої Богородиці — найстарішої ікони міста. Про це повідомив отець Іван Галімурка.

"На жаль, мало хто знає про цю ікону… Її скромність пов’язана зі сладною та, водночас, дивовижною історією.

Запрошуємо усіх до спільної молитви та до знайомства з Львівською чудотворною іконою Богородиці, основною харизмою якої є допомога у проблемі безпліддя", — додав він.

Що відомо про ікону

Як зазначають у "Духовній величі Львова", Ікону Божої Матері "Львівська -Провідниця" вважають найстарішою у Львові, датуючи 1360 роком (XIV століття). Легенди називають її однією з ікон Богоматері, автором яких був Євангелист Лука; за переказами, Львівська Богородиця походить із Візантії, звідки її як придане привезла на Русь Анна, сестра імператора Василя ІІ та дружина князя Володимира Великого.

Протягом століть вірні особливо шанували цю ікону, а через молитву перед нею одержували чимало зцілень від тяжких недуг та безпліддя. Після Тридентського Собору (1545–1563) у Католицькій церкві почалася активна заміна (і навіть знищення) ікон нелатинської традиції. Проте Львівська Богородиця врятувалася – її передали вірменам, де ікону переписали, надавши Богоматері вірменських рис. Аж до Другої світової війни святиня зберігалася у Вірменському кафедральному соборі, після чого зникла.

Копія Львівської ікони Богородиці у храмі святих Ольги і Єлизавети УГКЦ / фото: Андрій Толстой

Як виявилося згодом, ікону переховували в приватних помешканнях. Відшукав її видатний дослідник Борис Возницький. За його спогадами, цю святиню він безуспішно шукав 20 років.

"Було схоже, що цієї ікони Львів більше ніколи не побачить. І як же я здивувався, коли у 1984 році до мене, за рекомендацією Володимира Вуйцика, завітав професор нашого університету Андрій Отко і сказав, що має стару вірменську ікону, яку хотів би передати до музею. За його словами, ікону, на прохання вірменського єпископа, переховувала вчителька школи вірменок-бенедиктинок пані Станкевич, яка перед смертю передала її своїй учениці Софії Блонській, матері Андрія Отка. Яким же було наше здивування, коли, взявшись за реставрацію ікони, ми раптом виявили, що під нею є добре збережене зображення XIV ст", — згадував Борис Возницький.

Дослідник вважав, що Львівська Богородиця – сучасниця ще двох ікон такого типу. Одна з них із Белза потрапила до Ченстохови. Друга перебувала в львівському монастирі домініканців. Ймовірно, йдеться про ікону, що була урочисто коронована 1751 року і вшановувалася у Львові до 1946 року, коли домініканці, покидаючи Львів, забрали її до Польщі. Зараз вона перебуває у храмі святого Миколая домініканців у Ґданську, а її копія розташована у вівтарі колишнього домініканського костелу у Львові (нині церква Пресвятої Євхаристії УГКЦ).

Копія Львівської ікони Богородиці, що перебуває у Свято-Покровському кафедральному соборі ПЦУ на вул. Грушевського / фото: Марія Цьомик

13 грудня 2010 року на засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату днем особливого вшанування Львівської ікони Богородиці обрали першу неділю після дня пам’яті Великомученика Юрія, який зараз святкують 23 квітня.

Зазначають, що оригінал Львівської ікони Богородиці перебуває в Палаці Потоцьких на вул. Коперника. Проте її копію можна побачити у кількох львівських храмах. Зокрема, у Свято-Покровському кафедральному соборі ПЦУ (вул. Грушевського, 2) та храмі святих Ольги і Єлизавети УГКЦ (пл. Кропивницького, 1). У соборі на Грушевського ікона оздоблена вотами-дарунками за вислухані молитви, що свідчить про чудотворність навіть копій оригінальної ікони.