Музей народної архітектури та побуту у Львові вперше запускає подкаст про свою 50-річну історію. У 10 випусках працівники скансену розповідатимуть історію Музею, у яку вплетені особисті історії, досягнення та переживання. Перший випуск присвятять знайомству з музеєм просто неба.

«Довідатися, який стосунок до скансену має Тарас Шевченко, чому реставрувати стару хату дорожче, ніж зробити ремонт у новобудові та що ж робить традиційне село посеред Львова, можна у подкасті від Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького… Львівський скансен розкриває свої секрети і вперше за 50 років розкаже, чим насправді живе музей просто неба», – повідомляють у пресслужбі Музею.

Читайте також: Ніч у Львові: Шекспір в італійському дворику

Нові епізоди виходитимуть щовівторка і щочетверга. Кожен триватиме 30 хвилин і відбуватиметься у форматі розмови з вузькоспеціалізованим музейним фахівцем. Серед перших гостей – заступниця директора Музею з розвитку Леся Гарасим, вчена секретарка Музею Оксана Омельчук, старша наукова співробітниця, дослідниця народної кераміки Надія Боренько, завідувач реставраційного відділу Ігор Кушнірук.

Подкаст наразі можна слухати на каналі Львівського скансену у YouTube, на сервісі Google Podcasts та українському сервісі подкастів podcaster.in.ua. Невдовзі він з'явиться також на APPLE Podcasts.

Для довідки

Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького, Скансен (коротка назва), Шевченківський гай (народна назва), є знаковою культурною установою: він є історичним центром відродження національних традицій, улюбленим місцем дозвілля львів’ян та обов’язковою складовою більшости всеукраїнських та європейських туристичних маршрутів.

Від часу офіційного заснування і дотепер Музей зберігає, досліджує і популяризує культуру, народну архітектуру та давній побут усієї Західної України. За цей період сформовано фондову збірку з понад 21 тис. предметів та зібрано 110 великих архітектурних об’єктів, серед яких є унікальна і найбільша у Європі колекція сакральних споруд. До процесу збереження культурної спадщини свого часу долучалися визначні особистості: Андрей та Климентій Шептицькі, Михайло Драган, Іларіон Свенціцький, Олександр Бодревич-Буць, Архип Данилюк та багато інших.