Сьогодні Львів попрощається із чотирма Героями. Ким вони були

Сьогодні, 21 жовтня, Львів віддасть останню шану чотирьом Захисникам України, які загинули у боротьбі з російськими окупантами. Назару Шацкіх, Миколі Павлюстею, Євгенію Гловацькому та Ігорю Хомину було від 33 до 52 років.

Як повідомили у пресслужбі Львівської міської ради, мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитися до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Програма прощання

11:00 — Чин похорону у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла (вул. Театральна, 11).

11:40 — Загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Полеглих воїнів Назара Шацкіх та Миколу Павлюстея поховають на Личаківському кладовищі, на Полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна). Євгенія Гловацького та Ігоря Хомина поховають на Голосківському кладовищі (поле 34-В).

Якими вони запам'ятаються

Назар Шацкіх (20.11.1984 — 29.11.2024)

Львів’янин. Навчався у ліцеї №2 ЛМР, після чого здобув вищу освіту у Львівському торговельно-економічному університеті за спеціальністю «Менеджмент та експертиза в митній справі». Проходив строкову службу. Працював менеджером у ТОВ «Сільпо-Фуд».

За словами рідних, Назар був надзвичайно товариським і життєрадісним, мав гостре почуття гумору, щиру й теплу усмішку. Дуже любив свою сім’ю та цінував час із найріднішими. Захоплювався малюванням, мав хист до створення портретів людей та кіногероїв.

З початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Боронив Україну на Донецькому напрямку у складі 1-ї Галицько-Волинської радіотехнічної бригади Повітряних сил ЗСУ.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), медаллю «За оборону України» (посмертно), медаллю «Хрест пошани» від Міноборони та почесним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Комбатантський хрест» (посмертно).

У воїна залишилися: дружина, батьки, сестра, брат, племінник, тітка, друзі та родина.

Микола Павлюстей (14.05.1993 — 22.05.2026)

Львів’янин. Навчався у СЗШ №72 та у Львівському вищому професійному училищі дизайну та будівництва. Після строкової служби працював у відділі охорони ЛКП «Муніципальна варта», згодом — офісним службовцем відділу безпеки ТОВ «Львівенергозбут».

Рідні згадують Миколу як дуже добру, веселу та позитивну людину, яка завжди охоче допомагала іншим. Він цікавився історією, любив документальні фільми, захоплювався спортом — зокрема бігом та їздою на велосипеді.

У 2026 році приєднався до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання на Донецькому та Північно-Слобожанському напрямках у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади ДШВ ЗСУ.

У воїна залишилися: батько, тітка, брати, сестри, дядьки, друзі та родина.

Євгеній Гловацький (02.03.1974 — 15.10.2026)

Львів’янин. Здобув освіту у Львівській гімназії «Євшан» та закладі професійно-технічної освіти міста. Пройшов строкову службу, після чого працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.

За словами близьких, Євгеній був спокійним, доброзичливим та товариським, понад усе цінував щире спілкування. Захоплювався кулінарією, любив проводити час у лісі, рибалити та збирати гриби.

У 2025 році став до лав Збройних Сил України. Служив у складі 27-го прикордонного загону імені героїв Карпатської Січі ДПСУ.

У воїна залишилися: мати, брат, сестра, племінниця з сім’єю та родина.

Ігор Хомин (27.10.1973 — 19.10.2026)

Львів’янин. Навчався у ліцеї №81 імені Петра Сагайдачного та у закладі професійно-технічної освіти. Пройшов строкову службу. Працював водієм у ЛКП «Львівелектротранс».

Близькі пам'ятають Ігоря як веселу, добру, щиру та компанійську людину. Він мав хист до майстрування та із задоволенням створював вироби з дерева.

З перших днів повномасштабної війни захищав Україну на Донецькому напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ ЗСУ.

Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».

У воїна залишилися: батько, двоюрідні брати і сестри, племінники та родина.

Вічна пам’ять та шана Героям, які віддали життя за Україну.