Рішення про рік УПА та Шухевича нібито може зірвати військову допомогу Польщі: що відомо

Рішення Львівської обласної ради проголосити 2027 рік роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича нібито стало причиною призупинення постачання військового пакета допомоги від Польщі. Водночас наразі не уточнюють, про яку саме допомогу йдеться, а інформація про її призупинення походить від анонімного джерела в українському уряді.

За словами співрозмовника видання, голосування Львівської облради відбулося саме тоді, коли Польща готувалася відправити Україні масштабний пакет військової допомоги. Джерело стверджує, що його постачання наразі призупинили, а українська сторона намагається врегулювати ситуацію через закриті канали комунікації.

Водночас у повідомленні не розкривають, що саме входить до пакета, про який ідеться, коли його мали передати Україні та чи стосується він безпосередньо польської військової допомоги, чи інших поставок, що проходять через Польщу. Незалежного підтвердження призупинення постачання наразі немає.

Проєкти рішень зареєстрували ще в липні

Проєкти рішень щодо проголошення 2027 року роком Романа Шухевича та Української повстанської армії зареєстрували 3 липня 2026 року. Це підтверджує оприлюднений на сайті Львівської обласної ради порядок денний. Уже 6 липня відповідні ініціативи розглядала профільна комісія облради.

Однак остаточно депутати проголосували за ці рішення лише 20 жовтня, під час пленарного засідання. Тоді ж вони підтримали проголошення 2027 року роком Олега Ольжича. До голосування ініціативи кілька місяців перебували в роботі, а публічна дискусія на міжнародному рівні загострилася вже після ухвалення рішень.

Варто також зазначити, що на державному рівні в Україні вже передбачили вшанування Романа Шухевича у 2026–2027 роках. Постановою Верховної Ради від 18 грудня 2025 року передбачено відзначення 30 червня 2027 року 120-річчя від дня його народження. Це окреме рішення парламенту, а не ухвала Львівської обласної ради.

Також роками раніше відповідні рішення були прийняті і запроваджені різними обласними радами в Україні, зокрема:

28 листопада 2006 року — Тернопільська обласна рада;

- 29 листопада 2006 року — Львівська обласна рада;

- 6 березня 2007 року — Волинська обласна рада;

- 17 березня 2017 року — Рівненська обласна рада;

- 11 травня 2017 року — Львівська обласна рада.

Як відреагували Польща та українське МЗС

Після голосування у Львівській обласній раді польські посадовці розкритикували ініціативу. У Генконсульстві заявили, що вважають Шухевича "злочинцем, який співпрацював із нацистами" та, за твердженням польської сторони, був причетний до вбивств поляків та представників інших національностей. Дипломати також зазначили, що рішення місцевих органів влади, на їхню думку, суперечать європейським цінностям і шкодять польсько-українським відносинам.

Своєю чергою міністр оборони Польщі Косіняк-Камиш закликав українську владу відмовитися від ініціативи. Він заявив, що рішення про вшанування УПА та Шухевича "не сприяє взаємній довірі між народами, а поглиблює розбіжності".

Міністерство закордонних справ України також розкритикувало рішення облради. У відомстві зазначили, що його ухвалили на регіональному рівні без консультацій із дипломатами та центральними органами влади, і назвали такий крок контрпродуктивним для українсько-польських відносин.

Згодом, заступник міністра закордонних справ Польщі повідомив, що українська сторона нібито надала запевнення: рішення Львівської облради не набуде чинності.

Водночас у Львівській обласній раді пояснювали ініціативу пам’ятними датами: у 2027 році виповниться 120 років від дня народження Романа Шухевича й Олега Ольжича, а також 85 років від заснування Української повстанської армії.

Сам Святослав Шеремета пояснював:

Нещодавно в розмові для Клубу експертів "Твого міста" історик Богдан Гудь пояснив, чому суперечки між Україною та Польщею щодо Волинської трагедії досі залишаються гострими та як історична пам’ять може вплинути на вступ України до ЄС.

Ми також з'ясовували правду та міфи про Волинську трагедію, про 30 тисяч українських жертв того періоду, 20 тисяч з яких названі поіменно, та чому Сагринь має стати новим символом українців. Докладніше тут.