Щорічно 18 січня, у переддень Водохреща, українці відзначають надвечір’я Богоявлення або другий Святий Вечір, який також ще називають Голодною кутею.

«Голодною» кутю називають тому, що у цей день заведено постити. З самого ранку віряни нічого не їдять, потім влаштовують скромну Святу вечерю і далі утримуються від їжі, аж поки не освятять в церкві воду.

Читайте також: «А той третій празник». Чому важлива «друга Свята вечеря»?

Вечеря повинна складатися лише з пісних страв – куті, вареників, узвару. Сідають вечеряти усією родиною, як зійде на небі перша зірка. Моляться, починають і закінчують трапезу із ложки куті.

У переддень Водохреща у церкві заведено святити воду. При цьому посудину з водою прикрашають квітами, які мають захистити від негараздів. Коли воду приносять у дім – господар повинен освятити кожного присутнього в оселі, а потім і саму оселю.

Вода, освячена у вечір Богоявлення, або ж як її інколи називають в народі «вечірня вода» – вважається більш цілющою, ніж власне вода з Водохреща. Вона, мовляв, здатна побороти всяке лихо та очистити від біди чи дії лихого ока. Діти у цей вечір можуть щедрувати, бігати з піснями з дому до дому.

Завтра, 19 січня, українці святкують Хрещення Господнє – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу.

Про те, чому ця вечеря є не менш важливою для Церкви, ніж різдвяна, пояснює викладач УКУ Максим Тимо у матеріалі.