На війні загинув Любомир Медик, випускник Гуманітарного факультету Українського католицького університету. Захисник поліг на полі бою у жовтні під час виконання бойового завдання в Степногірську, що на Запорізькому напрямку. Про це повідомили в УКУ.
Зазначають, що у 2009 році Любомир отримав ступінь магістра історії в УКУ. Він обожнював досліджувати стародавні фотографії, колекціонував старожитності та український традиційний одяг. У колекції історика зібрані речі, які допомагають відчути дух минулих епох, відкривають історію повсякденного життя українців і є свідченням багатства нашої культурної спадщини. Цим він радо ділився на особистих сторінках у соцмережах.
Любомир родом з містечка Яремче і дуже любив рідний край, Україну. Під час повномасштабного вторгнення він долучився до Сил оборони, служив в 157-ій окремій механізованій бригаді.
Що про Захисника кажуть друзі й колеги
Друзі та колеги називають Любомира Медика справжнім, філософом, дослідником та талановитим письменником – Захисник любив мову і ділився своїми оповіданнями. Згадують його як дуже добру та шляхетну людину з тонким почуттям гумору.
"Любко був дуже добрим і чуйним. Він умів підтримувати, тішився успіхами інших і зовсім не соромився про це написати. Коли Любко пішов до війська, я завжди раділа його дописам у фейсбуці. Останній був смішний, про Радіодиктант національної єдності. Світла пам’ять, Любку. Дякую тобі за доброту, за підтримку і за те, що вмів радіти за інших. Дуже боляче", – написала Софія Ліщинська, одногрупниця Любомира.
"Я знала Любка з УКУ і дуже добре запам'ятала, як ми сиділи на якомусь спецкурсі з середньовічної історії, і я була вражена, як розумно і водночас просто він говорить. Часто студенти в університеті захоплюються концепціями чи теоріями, але за словами Любка був помітний власне гострий розум – я раніше цього не зустрічала і дуже запам'ятала той момент. Крім цього, він був дуже цікавою і теплою людиною. Цілий світ зник в одну мить, дуже шкода і світла пам'ять", – поділилась Лада Москалець, подруга Захисника.
"Любчик… Оце недавно ти мені писав, що ти вже 8 місяць на позиції і невідомо коли вас виведуть. А ще писав, що мрієш про хатку так далеко в селі, щоб там нікого не було і жити там відлюдником. Я не можу повірити… У цій війні ми втратили ще одну неймовірно світлу, глибоку людину, знавця та дослідника старовини, талановитого оповідача, отого особливого типу вродженого філософа", – написала подруга Устя Стефанчук.
"Він мав стільки добра та любові в серці… Прагнув жити простим людським життям", – поділився брат Михайло Медик.
Вічна памʼять і слава Героєві!
