Вагітна модель і танець на протезі: Львів побачив незвичний показ

Коли країна живе у війні, чи доречно говорити про моду й влаштовувати покази?

Мода не може зупинити війну, але може допомогти говорити про досвід, який ми проживаємо, зберігати культурну пам’ять і підтримувати український бізнес, кажуть організатори. Цього сезону Lviv Fashion Week став простором для різних історій: про прийняття себе, жіночу силу, українське коріння, відповідальне використання матеріалів і людей, чиї долі не повинні губитися серед щоденних новин.

Упродовж 23–25 жовтня відбулися покази українських та міжнародних брендів, а також презентація дипломних колекцій студентів Львівської національної академії мистецтв. Свої колекції сезону весна-літо представили такі бренди, як VOZIANOV, STARCHAK, ANDREAS MOSKIN та інші.

Важливу роль у проведенні Lviv Fashion Week відіграла компанія blago, яка стала генеральним партнером події. Для девелопера така співпраця є частиною підтримки культурних проєктів, творчих спільнот та ініціатив, що сприяють розвитку сучасного міського середовища.

Танок на протезі та історії жінок військових

Одним із емоційних та правдивих показів стала колекція Awakening the Self бренду Andreas Moskin. Дизайнери Андрій Моськін та Андреас Білоус досліджували момент, коли жінка звільняється від чужих очікувань і соціальних ролей, щоб повернутися до себе справжньої. Показ Andreas Moskin розпочався з сильного емоційного моменту: дівчина на протезі відкрила подіум танцем під пісню Івана NAVI «Пишу тобі листа». Цей виступ став символом сили, свободи самовираження та можливості проявляти себе без обмежень.

Архітектурний крій, чіткі плечі, виразні лацкани й скульптурні силуети передавали напругу між силою та вразливістю. Особливого звучання показу додала поява на подіумі реальних жінок. У центрі уваги опинився не лише одяг, а й самі жінки — їхні історії, досвід, самовираження та можливість вільно проявляти себе.

Іншу історію жіночої сили представила Марта Стрілецька. Її колекція була присвячена жінкам українських ветеранів — матерям, дружинам, сестрам і донькам, які підтримують близьких після важких поранень і проходять шлях реабілітації разом із ними.

Хутро, пір’я, вишивка, блискітки й виразні прикраси створювали яскраві образи. Особливо помітним був контраст між оздобленим жіночим одягом і простими чоловічими образами. Кульмінацією стала поява вагітної жінки з павиним пір’ям у руках і чорним пір’ям на спині. За мистецьким задумом стояла реальна історія родини українського військового, яка взяла участь у перформансі.

Це розповідь про тих, чия сила часто залишається непомітною, — про жінок, які підтримують своїх близьких, але й самі потребують підтримки.

Про полонених нагадали через моду

Відповідальне використання матеріалів стало ще однією темою сезону. Проте для дизайнерів це не лише питання виробництва чи зменшення відходів. Робота з уже наявними ресурсами може продовжувати творчу історію бренду або ставати частиною ширшого суспільного висловлювання.

Олеся Марчук у колекції CONTINUUM Spring–Summer 2027 говорить про безперервність творчого процесу. Дизайнерка повертається до конструкцій і силуетів, які з’явилися ще в її дебютній колекції SS18, переосмислює їх і поєднує з фасонами наступних сезонів.

Цей принцип поширюється і на матеріали: залишки тканин сортують і перетворюють на деталі нового одягу за допомогою аплікації та ткання. У колекції представлені сукні А-силуету, жилети, топи, дощовики, асиметричні штани й короткі куртки. Тут повторне використання матеріалів поєднується з головною ідеєю дизайнерки: розвиток не завжди означає починати все спочатку.

В українського бренду STARCHAK, який представляє Марія Старчак, інший акцент. Структуровані жакети з виразними плечима, мініспідниці, прозорі фактури, мереживо й великий рожевий бант на строгому чорному жакеті формують сміливу, контрастну естетику. Бренд також працює з принципами сталої моди.

Але цього разу показ запам’ятався не лише одягом. Марія Старчак нагадала про українських полонених — людей, чиї історії не повинні губитися серед щоденних новин.

Деякі з імен, про які нагадували під час Lviv Fashion Week минулого сезону, вже повернулися на волю. За кожним ім’ям — людина, родина, яка чекає, і надія на повернення інших».

Так мода стала способом привернути увагу до теми, про яку не можна забувати. Якщо для Олесі Марчук друге життя матеріалів передає ідею творчої безперервності, то у висловлюванні Марії Старчак відповідальність виходить за межі самого одягу — до пам’яті про людей.

Українське коріння в сучасному одязі

Ще одна наскрізна тема Lviv Fashion Week — переосмислення культурної спадщини. Дизайнери зверталися до предметів українського побуту, історичних костюмів та орнаментів, але не просто відтворювали традиційні мотиви, а шукали для них місце в сучасному гардеробі.

У колекції "Килим" бренду BİMAN джерелом натхнення став знайомий предмет українського побуту. Килимові орнаменти й кольори перейшли у принти, силуети та аксесуари. Оверсайз-кімоно, пояси з торочками, корсетні пояси, бомбери й трансформовані жилети показали, як традиційний візуальний код може набути нового значення.

Бренд СHERNIKOVA у колекції "Своє" звернулася до Покуття. Під час дослідницької експедиції дизайнерка вивчала місцеві орнаменти й техніки, які згодом стали основою нових композицій. Рамі, льон, вовна, оксамит і ткане полотно ручної роботи поєдналися з машинною вишивкою та оксамитовими аплікаціями.

У цих колекціях українська спадщина не постає чимось застиглим чи недоторканним. Вона продовжує жити, коли дизайнери досліджують її, переосмислюють і знаходять нову мову для сучасного одягу.

Між силою та ніжністю

У колекціях BALOSSA, ANK design і VBRANA звучала тема балансу — між стриманістю та виразністю, чоловічим і жіночим, силою та ніжністю. Сьогодні, коли на жінках часто лежить значний тягар відповідальності й доводиться тримати під контролем багато сфер життя, пошук цієї рівноваги стає особливо актуальним. Кожен бренд передав власне бачення через силуети, пропорції, фактури та деталі.

Італійський бренд BALOSSA, заснований Індрою Каффеманайте, вже не вперше бере участь у Lviv Fashion Week. Цього сезону дизайнерка представила власне прочитання класичних силуетів, граючи з пропорціями. Структуровані жакети й костюми поєднували чіткість ліній із жіночними деталями. Саме майстерність крою надає звичним речам нового характеру: точні пропорції, продумана конструкція та нюанси роблять класичний одяг особливим. Особливо запам’ятався сірий костюм із бордовими акцентами — стриманий, але виразний образ.

За брендом стоїть особиста історія дизайнерки: у 1995 році вона приїхала до Італії як модель, а шити почала ще у дванадцять років, навчаючись у мами й тіток. На запитання, як їй вдалося побудувати бренд на конкурентному італійському ринку, Індра відповіла коротко: «Для кожного своє місце».

Дніпровський ANK design, який вдруге представив колекцію на Lviv Fashion Week, також працював із контрастами. Сірі жакети й об’ємні рукави поєднувалися з насиченим червоним, жакардовими візерунками та масивними прикрасами. Стримані форми сусідили з виразними акцентами, створюючи образи, у яких класика набувала сміливішого характеру.

За колекцією стоїть і щоденна робота команди в Дніпрі — місті, яке живе в складних умовах війни. Бренд продовжує працювати, розвивати власне виробництво й зберігати робочі місця. Саме тому участь у Lviv Fashion Week має значення не лише як презентація нової колекції, а і як можливість показати реальність української модної індустрії, підтримати її видимість і нагадати, скільки праці та стійкості стоїть за кожним виходом на подіум. Це історія про людей, які попри обставини продовжують створювати, працювати й розвивати моду України.

Львівський бренд VBRANA запропонував погляд на жіночність як на право бути різною. Важливу роль у колекції відіграють фактури та ручна робота: ручна в’язка, в’язані елементи й вишивка додають речам тактильності та індивідуальності. Поруч із ними — чіткі конструкції, графічні форми й мерехтливі тканини. Колекція змінює ритм — від м’якого й пластичного до зібраного та структурованого.

У час, коли від жінок часто очікують сили й витримки за будь-яких обставин, колекція нагадує: не обов’язково постійно бути сильною чи відповідати одному образу. Можна бути рішучою і ніжною, зібраною й вразливою, змінюватися та залишатися собою. І в цьому — її актуальний погляд на жіночність.

Львівська національна академія мистецтв: нове покоління дизайнерів

Окремим напрямом Lviv Fashion Week став показ дипломних колекцій студентів і випускників Львівської національної академії мистецтв. Якщо в колекціях досвідчених брендів можна простежити сформований авторський почерк, то дипломні роботи дають змогу побачити, як молоді дизайнери шукають власну мову, експериментують із формою та обирають теми, які хочуть донести до аудиторії.

Юлія Бень переосмислила скульптуру як живу форму, що змінюється разом із тілом. У її роботі м’які тканини поєднувалися з жорсткими елементами й прозорими фактурами.

Андрій Москва звернувся до темних казок і футуристичних образів. Чорний, сірий і срібний кольори, виразні силуети та складні конструкції створювали відчуття фантастичного світу. У травні 2026 року дизайнер також презентував свою роботу на Frankfurt Fashion Week — приклад того, як академічний проєкт може виходити за межі навчального середовища.

Юлія Бреньо створила колекцію Roots of Bloom, натхненну рідкісними рослинами з Червоної книги. Через біо-конструктивізм, апсайклінг і вінтажні матеріали дизайнерка досліджує крихкість природи та можливості сталого підходу в моді.

Ірина Квятковська представила експериментальну колекцію «Механічне серце» — актуальне розмірковування про те, як у світі стрімкого розвитку технологій і віртуальної реальності не втратити здатність відчувати, помічати справжнє й залишатися людиною.

Марія Іванійчук у колекції FANTYNA досліджувала гуцульський костюм кінця XIX — початку XX століття, працюючи з історичними фотографіями, формами, пропорціями та способами носіння одягу. Її робота показує, як дослідження історичного вбрання може стати основою для нового авторського прочитання.

Володимир Лукан присвятив свою роботу екологічним проблемам океану. Аксесуари зі старих пластикових пляшок, сукні з викинутих тканин і корсет із залишків швейного виробництва стали частиною висловлювання про відповідальність людини за довкілля. Матеріали, які могли б стати відходами, тут перетворилися на інструмент розмови про забруднення водойм і океанів.

У цих дипломних роботах немає однієї спільної естетики. Їх об’єднує інше — бажання говорити через одяг про те, що виходить за його межі: тіло й форму, історію, фантазію, технології та екологію.

Важливо, що Lviv Fashion Week поєднав моду з благодійністю. Спільно з Благодійним фондом 24 під час події збирали кошти на підтримку 47-ї окремої механізованої бригади.