Якою була Олена Теліга: в Україні оприлюднили унікальні архівні фотографії

Український архів оприлюднив унікальний фотоальбом Олени Теліги, до якого увійшли 123 світлини, що розповідають про життя та оточення поетеси.
Олена Теліга разом із чоловіком/ Фото: Державна архівна служба України
Олена Теліга разом із чоловіком/ Фото: Державна архівна служба України

сьогодні о 20:00

Державна архівна служба України представила унікальний фотоальбом української поетеси, публіцистки та громадської діячки Олени Теліги. Оригінальний фотодокумент охоплює 1919–1933 роки та зберігається у Центральному державному аудіовізуальному та електронному архіві. Про це повідомляє Державна архівна служба України.

Альбом містить 123 світлини, на яких зафіксовані моменти приватного та громадського життя Олени Теліги, її чоловіка Михайла, а також української громади у міжвоєнній Європі. На фотографіях можна побачити представників українського культурного та громадського середовища першої половини ХХ століття.

Документ належить до опису А-168 і визнаний унікальним за критеріями походження та змісту. Його цінність полягає в тому, що це першоджерело, безпосередньо пов'язане з життям поетеси, яке дає змогу побачити не лише її громадську діяльність, а й особисте оточення та повсякдення українців за кордоном.

Окремі фотографії мають також художню цінність і демонструють розвиток фотомистецтва у першій половині ХХ століття.

Що відомо про Олену Телігу

Олена Теліга (дівоче прізвище – Шовгенова) - українська поетеса, публіцистка, літературна критикиня та громадська діячка. Народилася 21 липня 1906 року в селі Іллінське поблизу Москви в родині українського інженера Івана Шовгенова. У 1918 році разом із сім'єю переїхала до Києва, де навчалася в жіночій гімназії.

У 1922 році Олена Теліга виїхала до Чехословаччини, де вступила до Українського педагогічного інституту в Подєбрадах на історико-філологічне відділення. У 1926 році одружилася з Михайлом Телігою. Перебуваючи в еміграції, активно долучилася до українського літературного життя. Співпрацювала з "Літературно-науковим вісником", а з 1932 року друкувалася в часописі "Вісник", який редагував Дмитро Донцов. На його сторінках публікувала поезію, прозу та публіцистичні твори. Її зараховували до представників так званої "вісниківської квадриги" - літературного кола українських авторів, пов'язаних із цим виданням. Також брала участь у літературних заходах і зустрічах української громади.

Згодом подружжя переїхало до Варшави, а наприкінці 1939 року - до Кракова. Там Олена Теліга долучилася до Організації українських націоналістів, працювала в культурній референтурі та готувала матеріали для поширення в Україні.

Улітку 1941 року поетеса разом із письменником Уласом Самчуком вирушила з Кракова до України. Їхній маршрут пролягав через Львів, де збереглося фото Теліги з однодумцями перед подальшою поїздкою. 22 жовтня 1941 року вона прибула до окупованого нацистами Києва. Там очолила Спілку українських письменників і редколегію літературного додатка "Літаври" до газети "Українське слово".

У лютому 1942 року Олену Телігу заарештували нацисти. 21 лютого її разом із чоловіком Михайлом розстріляли в Бабиному Яру. За життя поетеси її збірка так і не вийшла друком. Перша посмертна збірка "Душа на сторожі" побачила світ у 1946 році в еміграції.

Ознайомитися з унікальним фотоальбомом можна на вебпорталі Державної архівної служби України у розділі "Унікальні документи Національного архівного фонду".

Нагадаємо, що рукописну спадщину Івана Франка повністю оцифрували та оприлюднили у відкритому доступі на сайті Дому Франка. Йдеться про понад 200 тисяч аркушів з особистого архіву письменника: автографи творів, листування, поштівки, документи та записники. Усі матеріали можна безкоштовно переглядати й завантажувати онлайн.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
Історії родин та львівських вулиць. До чого відкрив доступ Держархів Львівщини
Невідомі факти про родину, рукописи знаних митців, первинні ескізи історичних будівель Львова – все це можна знайти у Державному архіві Львівської області. Віднедавна документи з’явилися у вільному доступі в мережі. Журналістка Tvoemisto.tv побувала в архіві та розповідає, що ще там можна знайти, чому важливо оцифровувати історичну спадщину, як будівельні справи допомагають у відбудові України та як не загубитися в архівних фондах.

09 червня 2024, 19:18

«Тепер ми маємо подвійну роботу з описами, адже їх спершу потрібно перекласти українською, а потім декомунізувати та звірити з оригіналами. Не факт, що радянська влада при перекладі не спотворила факти», – розповідає директорка Державного архіву Львівської області (ДАЛО) Ірина Мартенс. Це один із найбільших архівів України, у якому понад 5 тисяч фондів та майже 2 мільйони 700 тисяч одиниць зберігання...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"