Військовий зі Львова розповів, як допоміг підірвати міст через Сіверський Донець і зупинити росіян

У бою загинуло понад 1500 росіян.
Фото: твіттер @kms_d4k
Фото: твіттер @kms_d4k

14 травня 2022, 14:45

Учора командування ЗСУ повідомило про те, що артилеристи-десантники 80-ої окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ знищили щонайменше 73 одиниці російської техніки. Її затопили підірвавши міст через Сіверський Донець. Військовий зі Львова розповів як допоміг підірвати міст через Сіверський Донець і зупинити росіян. Про це він написав у своєму Твіттері.

«Нещодавно я виконав місію, яка значно вплинула на втрати росіян і повністю зіпсувала їхні плани оточити Лисичанськ. Спочатку була інформація від розвідки, що по той бік річки є росіяни і що вони збирають різну техніку. Отже, 6 травня мій командир попросив мене як одного з найкращих військових інженерів зробити інженерну розвідку на річці Сіверський Донець. Разом з розвідувальними частинами я 7 травня вирушив досліджувати район Григорівки та Білогорівки. Фронтові підрозділи розвідки в Білогорівці повідомили, що на іншому березі річки скупчено багато машин росіян», – пише Максим.

Він каже, що після того як дослідив місцевість і запропонував місце, де росіяни могли б спробувати змонтувати понтонний міст, щоб перейти на інший бік. А також використав далекоміри й визначив, що річка має ширину 80 м, тому росіянам знадобиться 8 частин (по 10 м) з’єднаного мосту, щоб дістатися іншого боку.

«Я знав: щоб облаштувати міст з такою течією річки, їм знадобляться моторні човни і це займе щонайменше 2 год роботи. Мені знадобився день, щоб усе перевірити. І я мав зробити це 8 травня. Отже, я доповів цю інформацію своїм командирам. Також сказав підрозділу, який спостерігав за цією частиною річки, щоб вони стежили за звуком моторних човнів. Видимість у цьому районі була поганою, бо росіяни підпалювали поля й ліси та кидали багато димових гранат. До того ж був туман. Але хлопці з підрозділу мали почути звук. І це сталося 8 травня рано-вранці. Саме там, де я сказав. Я також був там, щоб усе перевірити, — за допомогою дрону переконався, що росіяни роблять понтонний міст. Негайно доповів командирам. Коли я озираюся, то думаю, що моя попередня розвідка місцевості та розуміння того, як вони діятимуть на річці, найбільше вплинули на подальший хід подій. Отже, я переграв російських військових інженерів», – пише військовий.

Читайте також: Із «Азовсталі» вдалося врятувати 50 жінок, дітей та людей похилого віку, – Верещук

Він каже, що росіяни намагалися поставити міст саме в тому місці, де він і припускав Річковий підрозділ не бачив підрозділів росіян, але почув моторні човни й негайно про це повідомив. Артилерія була готовою.

«Ми змогли підтвердити, що росіяни змонтували сім частин мосту з восьми. Їм навіть вдалося перекинути деякі війська та техніку через річку. Почалися бої. Приблизно через 20 хв після того, як розвідувальний підрозділ підтвердив встановлення російського мосту, важка артилерія вступила в бойові дії з російськими силами, а потім також втрутилася авіація. Я ще був у цьому районі й ніколи в житті не бачив / не чув такого важкого бою. Після одного дня боїв, уранці 9 травня, міст було зруйновано. Частина російських військ (~30-50 одиниць техніки + піхота) застрягла на українському березі річки без можливості зворотного шляху. Вони намагалися втекти, використовуючи зламаний міст. Потім спробували влаштувати новий. Тоді авіація почала потужно бомбардувати район і знищила там усі залишки росіян та новий міст, який вони намагалися звести», – каже військовий.

У бою, додає Максим, загинуло понад 1500 росіян. Їхньою стратегічною метою було переправитися через річку, а потім оточити Лисичанськ. Вони провалилися. 10 травня понтонний міст було повністю зруйновано.

Твіт опублікований англійською. Переклад із сайту texty.org.ua

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

CityLife
Очисні споруди за мільйони, або Як підряди "Львівводоканалу" пов'язані з Росією
Комплекс очисних споруд у Львові планують оновити вже десять років, а недавно "Львівводоканал" віддав три підряди на проєктування реконструкції очисних споруд одній харківській компанії. Як дізналось "Твоє місто", люди, які стоять за цією фірмою, мають не просто бізнес в Україні – вони одночасно є співвласниками підприємства в Росії. Тому ми вирішили дізнатися про це більше.
Hero Image

18 вересня, 11:42

На сайті Prozorro можна знайти три непримітні тендери "Львівводоканалу" – з нудними назвами, казенними формулюваннями й цифрами, що губляться серед сотень таких самих. На перший погляд, нічого особливого: комунальне підприємство замовляє проєктування робіт, визначає переможця і укладає договори на суму 8 млн грн. Але якщо придивитися до цих закупівель уважніше, нитка веде значно далі за Пластову, де працюють старі очисні споруди...
Світ
Канада розширила чорний список: хто з росіян потрапив під санкції за депортацію українських дітей
Канада неодноразово заявляла, що незаконна депортація та примусове переміщення українських дітей є одним із тяжких наслідків російської агресії проти України.
фото: Міноборони України

11 вересня, 13:35

Уряд Канади розширив санкційний список, додавши до нього ще вісьмох громадян Росії, яких звинувачують у причетності до незаконної депортації та примусового переміщення українських дітей до РФ, а також їхньої індоктринації та мілітаризації. Про це повідомляється на офіційному сайті уряду Канади. Під санкції потрапили очільник МНС Росії Александр Куренков, керівник Федерального агентства у справах молоді ("Росмолодь") Григорій Гуров, голова правління "Руху перших" Артур Орлов та керівник ради регіонального відділення цього руху Денис Чернобай...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"