У дні великодніх свят ми все частіше повертаємося до своїх коренів: розписуємо писанки, вчимо забуті гаївки та шукаємо сенси у давніх символах. Проте мало хто знає, що саме на Львівщині, у місті Шептицький, ще за радянських часів з’явився перший в Україні пам'ятник писанці. Про те, як дипломна робота ледь не стала кримінальною справою, "Твоєму місту" розповіли у Шептицькій філії Львівського музею історії релігії.

Дипломна робота під наглядом КДБ

Історія цього пам'ятника розпочалася у 1977 році. Тоді молодий скульптор Василь Гурмак, студент Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва, створив композицію "Пробудження. Відродження. Рання весна". Вона складалася з трьох частин: бруньки, бджоли та великої кам'яної писанки.

Як зазначають музейники, у часи войовничого атеїзму такий відвертий релігійний символ, як писанка, миттєво привернув увагу спецслужб. Через зацікавленість "органів" Василь Гурмак був змушений взяти академвідпустку і фактично переховуватися в Карпатах. Лише завдяки мужності його наставника, професора Мирона Вендзиловича, роботу таки дозволили захистити та виготовити на Львівському керамічному заводі.

Таємна дипломатія та "лікарський рецепт"

Навіть після виготовлення пам’ятник міг ніколи не з’явитися на вулицях міста — чиновники боялися відповідальності за встановлення "церковного символу". Ситуацію врятував щасливий випадок.

Товариш скульптора, лікар-невропатолог, випадково показав ескізи пам’ятника тодішньому очільнику міста Василю Марченку, який був поціновувачем мистецтва і вирішив ризикнути та дати дозвіл на встановлення скульптури. Так у 1977 році у шахтарському краї з’явився унікальний оберіг, який випередив свій час.

Читайте також: Як українці святкували Великдень під час воєн

Оберіг міста: від гуцульських коней до знаків зодіаку

Сьогодні мешканці Шептицького вважають пам'ятник головним талісманом громади. Скульптор заклав у нього глибокий код:

Гуцульський кінь на писанці — символ часу, що не спиняється.

Безконечник — знак нескінченності життя.

Бджола з жіночим обличчям — втілення працьовитості та плодючості містян.

У Шептицькій філії музею історії релігії підкреслюють: яйце здавна вважалося найсильнішим щитом проти нечистої сили. Тож і сьогодні, коли ми вкотре захищаємо свою ідентичність, цей пам’ятник нагадує, що українська традиція здатна прорости навіть крізь камінь і заборони.

Нагадаємо, що найбільший пам'ятник писанці в Україні розташований у місті Коломия (Івано-Франківська обл.). Він є частиною будівлі єдиного у світі музею писанкового розпису, має висоту 13,5 м та діаметр 10 м.