Рятувала євреїв із шести років: на 91-му році життя померла остання Праведниця народів світу з Львівщини

У Хайфі померла 91-річна Ярослава Левицька - остання Праведниця народів світу, яка проживала в Ізраїлі. Під час Голокосту вона ще шестирічною дівчинкою допомагала рятувати євреїв від нацистських переслідувань, передаючи їм їжу та ліки. Про її смерть 11 листопада повідомило видання The Jerusalem Post.

Ярослава Левицька померла ввечері у вівторок, 10 листопада, за два місяці до свого 92-річчя.

Що відомо про Ярославу Левицьку

Ярослава народилася у 1935 році в Золочеві на Львівщині, який на той час входив до складу Польщі. Вона зростала разом із матір'ю Катериною та дідусем Олександром. Її родина була знайома з багатьма єврейськими сім'ями міста, адже вони жили по сусідству.

Після нацистської окупації Золочева у липні 1941 року дідусь Олександр почав допомагати своїм єврейським друзям, які опинилися під загрозою переслідувань. Він передавав їм їжу та ліки, а маленька Ярослава допомагала йому як кур'єрка. Завдяки юному віку дівчинка могла проходити повз охоронців і не викликати підозр.

Згодом, коли в місті створили єврейське гетто, родина продовжувала підтримувати людей, які там перебували. Ярослава переносила їжу, ліки та інші необхідні речі. Також сім'я переховувала євреїв у власному будинку та допомагала тим, хто ховався в підземному сховищі в іншій частині міста.

За даними видання Ukrainian Jewish Encounter, родина Левицьких допомогла врятувати чотирьох євреїв, а також підтримувала групу з 25 людей, які переховувалися в бункері.

Визнання та життя в Ізраїлі

У 1989 році Ярославу, її матір Катерину та дідуся Олександра визнали Праведниками народів світу. Ініціатором їхнього вшанування став один із врятованих родиною - Абрам Шапіро.

Після війни Ярослава закінчила школу в рідному Золочеві, а згодом - медичний коледж. Спочатку десять років працювала в сільській місцевості, а пізніше - фахівчинею з дезінфекції у Золочівському районному центрі контролю та профілактики хвороб.

У 1995 році вона переїхала до Ізраїлю, отримала ізраїльське громадянство та оселилася в Хайфі, де прожила понад 30 років.

Історію її життя та порятунку євреїв під час Голокосту задокументували у книзі Маї Клінгер-Коен "Лише червоні цукерки" (Only Red Candies).

Мер Хайфи Йона Ягав назвав Ярославу Левицьку символом мужності, людяності та доброти. Він наголосив, що її вчинки нагадують про здатність людини залишатися небайдужою навіть у найтемніші часи.

Праведниками народів світу називають неєвреїв, які під час Голокосту ризикували власним життям, щоб рятувати євреїв від переслідувань і знищення нацистами.