Таємниці підземель Михайлівського монастиря: у Києві хочуть відкрити музей у льохах XVIII століття

Підземелля Михайлівського Золотоверхого монастиря, де колись зберігали продукти та лід із Дніпра, планують перетворити на музейний простір. Наразі фахівці створюють його точну 3D-модель.

Фото: КМДА

сьогодні о 19:22

У Києві розпочали оцифрування підземного комплексу Михайлівського Золотоверхого монастиря, збудованого понад 300 років тому. Після дослідження історичну пам'ятку планують перетворити на музейно-культурний простір, доступний для киян і туристів. Про це повідомляє Департамент охорони культурної спадщини КМДА.

Підземелля, яке пережило руйнування монастиря

Льох Михайлівського Золотоверхого монастиря збудували у 1713–1715 роках за часів ігуменства Іоанникія Сенютовича.

Це складна система мурованих приміщень зі склепінчастими перекриттями, нішами та коридорами. Від основної частини споруди відходять підземні ходи, які нині замуровані.

Упродовж століть підземний комплекс використовували для господарських потреб монастиря. Тут зберігали харчові припаси, напої та інші продукти.

Окремі приміщення слугували льодовнями — узимку сюди привозили лід із Дніпра, щоб підтримувати низьку температуру для зберігання продуктів.

У XIX столітті споруду капітально ремонтували. Зокрема, у 1884 році під час будівництва готелю для прочан склепіння підземелля підсилили металевими балками.

Попри руйнування, яких монастир зазнав у XX столітті, його підземний комплекс зберігся до наших днів. Нині він є цінною пам'яткою архітектури доби бароко та свідченням повсякденного життя Києва минулих століть.

Навіщо створюють цифрову копію підземелля

Команда Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ" розпочала цифрову фіксацію пам'ятки та створення її високоточної тривимірної моделі.

Фахівці документують архітектуру підземних приміщень, їхні конструктивні особливості та просторову структуру.

"Отримана 3D-модель дасть змогу детально дослідити геометрію підземних приміщень, стан склепінь, мурованих конструкцій та інші архітектурні елементи. Надалі її використовуватимуть для моніторингу технічного стану пам'ятки, планування реставраційних робіт, наукових досліджень і створення віртуальних екскурсій", — зазначила директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова.

Цифрова модель також дозволить зберегти детальну інформацію про стан пам'ятки. Це особливо важливо під час повномасштабної війни, адже у разі пошкоджень такі дані можуть стати основою для подальшого відновлення.

Чи зможуть кияни потрапити до історичних підземель

У перспективі Державний історико-архітектурний заповідник "Стародавній Київ" планує перетворити підземний комплекс на повноцінний музейно-культурний простір.

Передбачається, що відвідувачі зможуть побачити автентичну архітектуру XVIII століття, дізнатися про історію монастирського господарства та відвідувати тематичні виставки.

Крім того, створена 3D-модель може стати основою для віртуальних екскурсій, які дозволять досліджувати підземелля у цифровому форматі.

Водночас конкретних термінів відкриття майбутнього музейного простору поки не називають.