Лохина в Україні вже кілька років із приросту площ нових насаджень посідає одну з лідерських позицій серед ягідних культур. Цього року, незважаючи на війну та пов’язані з нею труднощі у робочій силі та логістиці, аграрії продовжили нарощувати площі цієї агрокультури.

Про успіхи українських фермерів у цьому напрямі та їхні очікування розповів експерт агрогалузі та фермер Ігор Купранець.

За його словами, фермери планували і готували посадки плантацій лохини ще з минулого року, тому нові ділянки лохини таки були закладені цього сезону у весняно-літній період, незважаючи на війну та певні складнощі.

«Лохина, як і інший ягідний бізнес, досить затратний, оскільки потребує серйозних коштів та інвестицій на етапі закладення нових плантацій. Витрати в основному спрямовані на підготовку ділянки та посадковий матеріал. Фермери, які займаються ягодами, зараз налаштовані оптимістично, тому планують низку нових проєктів із закладення насаджень різних культур, у тому числі й лохини.

Ягідні господарства у центральних, північних та західних регіонах України вже розпочали підготовчі роботи до наступного сезону», – зазначає експерт агрогалузі Ігор Купранець.

Інвестори вкладають свої кошти у нові плантації ягід, також є підтримка і від держави. Так, на Львівщині в рамках урядової програми «еРобота» з підтримки сільгоспвиробників видано кілька грантів на створення та розвиток садівництва, у тому числі вирощування лохини. Проте їх кількість, на жаль, поки що обмежена.

За словами Ігоря Купранця, вирощування цієї культури набирає обертів, оскільки висаджені цього року дворічні саджанці лохини починають плодоносити вже наступного року.

«Фермери очікують на насичення вітчизняного ринку якісною ягідною продукцією та розширення експорту. Для цього потрібні інвестиції та більша підтримка держави, наприклад, коштами, пільговим періодом оподаткування, дешевими агрокредитами від державних банків, допомогою від місцевої влади», – констатує Ігор Купранець, доводячи, що попри все українці будуть з ягодою і наступного року.

Він також нагадав, що цього сезону фермери намагалися вийти хоча б на собівартість при реалізації ягід. Частина продукції передавалася нашим військовим та цивільним через волонтерів, а частина – пішла на переробку та консервування.