«Помістити «на карантин». У Литві вирішують, що робити з Достоєвським, Чайковським та Пушкіним

Міністр культури Литви Симонас Кайріс вважає, що під час війни в Україні «треба відпочити» від творів російської культури. На його думку, у майбутньому потреба у російській культурі зменшиться, оскільки все менше молоді володіє російською, пише Delfi.

За його словами, у литовському суспільстві вирішують питання, що робити з викладанням російської мови у школах. Наприклад, у Латвії з 2026 року буде заборонена російська як друга іноземна мова. У Литві це питання ще обговорюється. Обговорюють і те, як взагалі ставитися до всього російського. Наприклад, чи треба відмовитися від будь-яких проявів російської культури, навіть класики.

У репертуарах литовських театрів ще є російські твори, наприклад у Вільнюському Малому театрі показують «Дядю Ваню» Чехова, у Національному театрі опери та балету – балет С.Прокоф’єва «Ромео та Джульєтта», до Нового року показували і «Лускунчика». Як бути з Петром Чайковським, Федором Достоєвським, Олександром Пушкіним?

«Спочатку ми маємо почути, що нещодавно сказав міністр культури України Олександр Ткаченко. Він висловив сподівання, що принаймні на час війни ми повинні утриматися і від показу класичних творів у Європі. Це досить чесна позиція», – сказав Кайріс. «Це побажання насамперед спрямоване не на Литву. У Європі є країни, де ми бачимо, що до репертуарів повертаються певні твори», – зауважив він.

За словами міністра, такі висловлювання Ткаченка чи інших представників України слід сприймати, як нагадування про нестабільність у світі, про те, що не треба повертатися до того, що є бізнесом та звичною справою. «Але це не так, йде війна, тут наша роль має бути активною», – сказав Кайріс.

Міністр вважає, що у майбутньому це питання втратить актуальність у Литві. «Литва стоїть на такому шляху, що потреби у російській культурі знижуються. Це відбувається через суспільні причини. Звісно, через війну. І через зміни у суспільстві. Якщо говорити про зміну поколінь, то молодь не володіє російською, і ця культура не є в центрі фокусу», – сказав він. «Це хороші зміни. Маємо вийти з тієї фази, коли думаємо, що робити з російською культурою, її представниками. Це питання не має значення. Що більше ми приділяємо цьому уваги, то більше, самі того не бажаючи, годуватимемо російську пропаганду», – додав міністр.

Здавалося б, чим «Лускунчик» пов’язаний із пропагандою? Кайріс наголошує, що пов’язаний більше, ніж ми думаємо. За його словами, минулого року президент рф Володимир Путін підписав указ про гуманітарну політику у зарубіжних країнах. «У цій концепції названо всі імена, які мають велике значення для історії культури, той же Чайковський і т.д. Ці творці – та основа, та опора, на якій стоїть «російський світ», – зауважив Кайріс. Міністр погоджується про те, що таке рішення нечесне, оскільки твори деяких російських класиків цінніші, ніж та функція, якою їх наділяє російська пропаганда. «Але розуміючи, що культуру використовують як зброю, ми маємо мати цей імунітет. Я вірю у зрілість нашого суспільства та сектору культури, на нас не нападуть у ментальному плані. Я говорю не про зброю, яка стріляє, а про зброю в культурному контексті», – сказав Кайріс.