У додатку «Київ Цифровий» триває опитування щодо заміни чотирьох бюстів російських діячів на платформі станції метро «Університет». Зокрема у голосуванні йдеться про заміну Пушкіна, Горького, Ломоносова та Менделєєва.

На своїй сторінці у Facebook, член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Тиміш Мартиненко-Кушлянський назвав це голосування новим «святом популізму, бездумства та некомпетентності».

Історик вражений, що маючи унікальну можливість зробити на станції щось якісне, концептуальне та продумане, міська адміністрація «запропонувала традиційно зробити абияк – зате демократично, переклавши відповідальність на народні плечі»:

«Не знаю з чиєї ініціативи розпочався цей віртуальний скульптурний карнавал, але це не переосмислення простору станції метро, а профанація. Це так не робиться. Символічний простір так не працює. Пам’ятники та погруддя – не вазони з квітами, які можна переставляти, як заманеться», – зазначає Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

8 погрудь українських та російських письменників і вчених з'явилися у центральній залі станції метро «Університет» у 1960 році. На переконання Мартиненка-Кушлянського, у радянські часи нічого у символічному просторі просто так не робилось і не встановлювалось, тому кожен твір, кожен символ був продуманим і мав доносити якусь ідею, а у випадку станції «Університет» – це був створений пантеон, який мав символізувати історичну єдність і нерозривність української та російської культур.

«Тарас Шевченко – символ української літератури і “патрон" Київського університету. Пушкін – символ російської літератури. Горький – “фундамент" радянської пролетарської культури. Сковорода – видатний український філософ. Богомолець – видатний український медик (поруч розташований університет його імені). Менделєєв – видатний російський хімік. Ломоносов – видатний російський натураліст. Франко склав їм усім компанію зовсім не через “фахову" ознаку, а лише тому, що мав символізувати Західну Україну, яку СРСР, як відомо, приєднав лише у 1939 році, яка в Союзі завжди сприймалась “з підозрою", і яку радянським ідеологам необхідно було показувати також “невід’ємною" частиною радянської цивілізації», – розповідає член Комісії.

Окрім цього, історик виокремлює ще один ідеологічний наратив, який мав демонструвати, що українці історично схильні переважно до гуманітарних наук, мовляв, точні, природничі науки – це все росіяни. І саме так, партійні діячі вказували на “органічне взаємодоповнення" одне одного.

«З огляду на те, що точні науки, пропаганда “приписувала" росіянам, критично важливо було б доповнити компанію видатних українських гуманітаріїв на станції видатними вітчизняними “технарями". Наприклад, представниками математики, фізики, хімії, механіки, космічних наук», – наголошує Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

Натомість історик дивується бажанню "впихнути" погруддя Ярослава Мудрого, Петра Могили та Михайла Грушевського, чиї образи і так на кожному кроці.

Окрім цього з не розуміє Мартиненко-Кушлянський ролі у просторі метро Лесі Українки, Василя Стуса, Олени Теліги, Казимира Малевича, Богдана Ступки та інших.

Нагадаємо, 10 травня у міському застосунку стартувало опитування щодо заміни бюстів російським діячам у станції метро «Університет». Наразі невідомо, за яким принципом обирали варіанти для голосування. Додамо, комісія з питань перейменувань у складанні опитування для заміни бюстів участі не брала.

Щоб отримувати актуальні новини Києва, підписуйтеся на наші Facebook та Telegram.

«Твоє місто. Київ» – сучасне незалежне медіа європейської столиці. Ми пишемо про міську культуру, урбаністику, інфраструктуру, бізнес та людей, які змінюють місто на краще.