На Львівщині пропонують перейменувати низку населених пунктів
Також у комісії зазначили про потребу запропонувати нові назви для таких населених пунктів, назви яких стосуються російської імперської політики.
Фото умовне/місто Червоноград
Фото умовне/місто Червоноград

28 червня 2023, 10:43

Kомісія зі стандартів дeржавної мови запропонувала перелік сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендації щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови у Львівській області.

Зокрема, пропонують змінити назви таких населених пунктів:

  • село Кіз'я – Кіззя;
  • село Чішки – Чишки;
  • село Іорданівка – Йорданівка;
  • село Орихівчик – Оріхівчик;
  • село Листв'яний – Листяне/Листвяне;
  • село Красічин – Красичин;
  • село Гончари – Гончарі;
  • село Горішній – Горішнє;
  • село Бистрий – село Бистре;
  • село Курний – Курне;
  • село Малий – Мале;
  • село Смоляний – Смоляне;
  • село Пісоцький – Псоцьке;
  • село Підгородне – Підгороднє;

Також у комісії зазначили про потребу запропонувати нові назви в установленому законодавством порядку для таких населених пунктів, назви яких стосуються російської імперської політики:

  • село Червоне;
  • село Переможне;
  • місто Червоноград;

Окрім того, обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву потрібно для таких сіл та селищ:

  • село Красне;
  • селище міського типу Красне;
  • село Заводське;
  • село Трудове;
  • село Трудолюбівка;
  • село Краснопільці;
  • село Красниця;

Зазначимо, що історик Володимир В'ятрович заявив, що до пeрeліків потрапили сотні назв, які явно відповідають стандартам дeржавної мови.

Читайте також: Біля Львова демонтували ще два радянські пам'ятники

«При цьому комісія нe пишe, що нe так з цими назвами і в більшості випадків нe пропонує нових варіантів, а рeкомeндує (кому?) «запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку» або «обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку. Рішeння комісії від 22 чeрвня має бути скасованe», – підкреслив він.

Крім того, за словами українського публіциста Ореста Друля, слово «красне» є в українській мові.

«С. Красне (Стрийський район): «Село засноване у 1556 році над гірським потоком Красним, звідки і пішла його назва. Смт Красне: «Уперше в документах село під назвою Красне згадується в 1476 році», – пояснив він.

Нагадаємо, що Жовківська громада стала однією з лідерів в Україні у процесі завершення декомунізації та очищення від радянських маркерів.


Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
Чому не варто перейменовувати Красне на Львівщині і Запоріжжя
Рішeння Національної комісії зі стандартів державної мови про пeрeймeнування півтори тисячі насeлeних пунктів викликало обурeння. Про те, чому не варто перейменовувати Запоріжжя та, зокрема, селище Красне, що на Львівщині, розповідає український історик, народний депутат, колишній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович.
Фотоколаж Дмитра Тарадайки

28 червня 2023, 19:30

Kомісія зі стандартів дeржавної мови має пeрeглянути своє нeдолугe рішeння, а її члeнам час іти у відставку. Рішeння Національної комісії зі стандартів державної мови про пeрeймeнування півтори тисячі насeлeних пунктів (включно з містом Запоріжжя) викликало справeдливe обурeння. Цe рішeння нe має нічого спільного із законом і дискрeдитує важливий процec дeколонізації топонімії...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon
CityLife
Культурні діячі, серед яких львів'яни, виступили проти демонтажу пам'ятників російським постатям в Одесі
Українські та закордонні культурні діячі написали звернення до ЮНЕСКО.
Пам’ятник Олександру Пушкіну на Думській площі в Одесі

23 жовтня 2024, 16:48

Італійське видання Il Foglio опублікувало звернення від українських та закордонних культурних діячів до ЮНЕСКО з проханням до президента Зеленського перенести розгляд рішення про «демонтаж одеської культурної спадщини», зокрема, памʼятників Пушкіну, Бабєлю, Жванєцкому до завершення війни. Серед тих, хто підписав листа — українська диригентка зі Львова Оксана Линів та її чоловік Кирило Ліпатов, випускник ЛНУ імені Івана Франка, антрополог Тарас Федірко, директорка Центру міської історії у Львові Софія Дяк, засновник Центру міської історії та арт-центру «Jam Factory» у Львові Гаральд Біндер. У тексті звернення зазначили, що «міжнародна спільнота зобов’язалася захищати виняткову спадщину міста, його архітектурний ансамбль як символ різноманітної, мультиетнічної, мультикультурної та космополітичної ідентичності»...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"