Щорічно 27 січня міжнародна спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту. Напередодні, 26 січня, у Львові відбудуться тематичні заходи – покладання квітів до пам’ятних місць, а також презентація історії єврейської родини, яка пережила найтемніші дні у Львівському гетто під час Другої світової війни.

Джерело: Львівська міська рада

Зокрема, о 12:00, відбудеться покладання квітів до пам’ятного каменю на місці нерухомості, а також відомості про народження, одруження та смерть членів сім'ї.

«Про повсякденне життя не було жодних свідчень. Знайдена у вільному доступі інформація зводилася до кількох речень. Отто та Хелена Розенталь працювали лікарями, жили у Львові на вул. Кармелітській (нині – Просвіти) разом зі своїми дітьми (Зиґмундом та Кароліною), загинули у Львівському гетто в 1943 році.

Однак, в процесі дослідження історикам вдалося дізнатися про коріння сім’ї Розенталь; яким було повсякденне життя родини у Львові; як вдалося врятуватися Кароліні Розенталь (донька Отто та Хелени) та як склалася її доля. І, найголовніше, науковцям вдалося поспілкуватися із Лідією Михальченко, яка зростала разом з Кароліною», - повідомили у Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія Терору».колишнього Янівського концтабору. Опісля, о 13:00, проведуть мітинг та покладання квітів до пам’ятника жертвам Львівського гетто», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: У Львові відзначили річницю створення ЗУНР. Фото

О 14:00 у Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія Терору» (барак №2) відбудеться презентація історії єврейської родини Розенталь, яка переживала найтемніші дні у Львівському гетто під час Другої світової війни. Під час заходу представлять архівні документи, що належали родині, а зараз зберігаються у фондах музею, сімейні фотографії та особисті речі.

«Рік тому до музею було передано теку з документами, які хронологічно охоплюють період від 1838 до 1960 років включно. В документах міститься інформація про те, як родина Розенталь здійснювала купівлю та продаж нерухомості, а також відомості про народження, одруження та смерть членів сім'ї. Про повсякденне життя не було жодних свідчень. Знайдена у вільному доступі інформація зводилася до кількох речень. Отто та Хелена Розенталь працювали лікарями, жили у Львові на вул. Кармелітській (нині – Просвіти) разом зі своїми дітьми (Зиґмундом та Кароліною), загинули у Львівському гетто в 1943 році.

Однак, в процесі дослідження історикам вдалося дізнатися про коріння сім’ї Розенталь; яким було повсякденне життя родини у Львові; як вдалося врятуватися Кароліні Розенталь (донька Отто та Хелени) та як склалася її доля. І, найголовніше, науковцям вдалося поспілкуватися із Лідією Михальченко, яка зростала разом з Кароліною», –повідомили у Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія Терору.

Довідка

За оцінками дослідників, Львівське гетто було найбільшим на території СРСР і третім за величиною у Східній Європі. Створене у найбіднішому районні Львова. За два роки існування через гетто пройшли понад 136 тисяч євреїв.

Життя у гетто було важким, поряд із терористичним акціями та погромами з боку окупаційної влади, панували голод та антисанітарія. У гетто не вистачало води та продуктів харчування, медичного забезпечення, житла. Офіційні норми постачання взимку 1941-1942 рр. на одного дорослого становили: 700 гр. хліба на тиждень, 400 гр. муки та 100 гр. цукру на місяць.

Німці встановили тотальний контроль у гетто. Євреї не могли пересуватись вільно містом, користуватись майном, громадським транспортом, бувати у публічних місцях. Вони мали право покидати дільницю лише, коли виходили на трудову повинність у Янівський концтабір, та в інші місця.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.