У Львівській військовій обласній адміністрації заброньовано 50% працівників. Загальну кількість заброньованих осіб, або ж підприємств, які забронювали працівників, не розголошують.

«Постанова 76, яка діє з січня 2023 року, визначає порядок бронювання. Є чотири види суб’єктів, які підлягають бронюванню. Але бронює не Генштаб чи ОВА, а Мінекономіки, процедурні речі формуються через ОВА, де їх розглядають на предмет формування, після чого документи ми передаємо до Генерального штабу, який вже їх погоджує і передає в Міністерство економіки», – повідомив у коментарі Tvoemisto.tv керівник апарату Львівської ОВА Тарас Грень.

Читайте також: Мобілізація в Україні. Що може змінитися у 2024 році

Хто підлягає бронюванню

27 січня 2023 року уряд прийняв постанову щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час №76, якою було затверджено «Порядок бронювання військовозобов’язаних».

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює перелік військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню. Зокрема, це люди, які працюють:

• в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
• на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
• на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
• на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом міністрів України.

Нещодавно президент України Володимир Зеленський повідомив, що в Україні планують розробити новий механізм бронювання від мобілізації працівників підприємств, які підлягають військовому призову. Згідно з його словами, наразі дуже важливим є діалог між бізнесом та державою у питанні бронювання працівників від мобілізації. Президент вважає, що необхідно знайти формат підтримки того бізнесу, який працює відкрито та сплачує податки.

Напередодні Українська Рада Бізнесу та низка IT-об'єднань (Асоціація IT Ukraine, Lviv IT Cluster та Kharkiv IT Cluster) заявили, що урядовий законопроєкт №10449 про мобілізацію потребує доопрацювання та усунення неконституційних норм, котрі негативно впливають на бізнес. Зокрема Львівський ІТ Кластер закликав владу переглянути пункти в законопроєкті про мобілізацію та врахувати зауваження і правки від ІТ-бізнесу до другого читання. Які пункти пропонує переглянути в законопроєкті про мобілізацію ІТ-спільнота читайте тут.

В інтерв’ю мер Львова Андрій Садовий заявив, що місто зверталось до обласної влади щодо бронювання водіїв громадського транспорту, але їх поки не бронюють.

«Якщо, наприклад, в приватному АТП водії заброньовані, то наші не заброньовані. Звертаємося до обласної влади, поки що на державному рівні є якісь непорозуміння, не бронюють наших працівників. Але ми даємо людям офіційну заробітну плату, а перевізник, який працює в приватному АТП, дуже часто отримує зарплату кешем», – повідомляв Садовий.

Тарас Грень зазначив: «До нас регулярно звертаються представники транспортних підприємств і міста, і області. Частково ми повертаємо звернення, або ж Генштаб, часткова кількість є заброньована. Комусь ми відмовляли два рази, декому дев’ять разів. Причини відмови, – зокрема, відсутність звірки РТЦК».

Яка процедура бронювання?

1. Відповідні органи влади, місцевого самоврядування та підприємства, установи і організації самостійно формують списки військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подають їх уповноваженим органам за формою згідно з додатком 1 в паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2 Постанови № 76. До якого уповноваженого органу подавати - залежить від того, хто бронюється, детальніше дивіться в самому Порядку.

2. Уповноважені органи проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подають його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

3. Погоджені списки Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) подає Мінекономіки, яке приймає рішення про бронювання військовозобов’язаних та надсилає його органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

4. Генштаб у 3-денний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

5. Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа і організація видає військовозобов’язаному витяг із рішення Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 3 Порядку. Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності), є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки.

6. Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації у п’ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов’язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку, повідомлення про бронювання за формою згідно з додатком 5.

7. ТЦК та СП, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку, на підставі рішення про бронювання зараховує такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.

Верховна Рада у першому читанні підтримала оновлений урядовий законопроєкт №10449 щодо військової служби, мобілізації та військового обліку. Надалі законопроєкт відправлять на внесення правок до 21 лютого, після чого за нього голосуватимуть вдруге. Що зміниться у мобілізації, якщо законопроєкт приймуть без правок, читайте у матеріалі Tvoemisto.tv.

Антоніна Костик

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.