У Львові відбудеться вечір пам'яті Максима «Далі» Кривцова
Протягом вечора всі охочі зможуть послухати вірші зі збірки «Вірші з бійниці».

23 березня 2024, 17:32

У середу, 27 березня, о 18:30 у музеї «Територія терору» презентують виставку «Далі: Я поверну собі своє життя», яка складатиметься з 24 фоторобіт військового та поета Максима Кривцова.

Протягом вечора всі охочі зможуть послухати вірші зі збірки «Вірші з бійниці». Їх читатимуть друзі та близькі Максима, а також українські поети й поетки: Остап Сливинський, Артур Дронь, Ростислав Кузик, Григорій Семенчук, Катерина Міхаліцина, Софія Челяк, Юлія Мусаковська.

У грудні 2023 року Максим Кривцов планував виставку своїх фоторобіт із війни в різних закладах Києва. Це мало стати нагадуванням собі й іншим – росія веде війну проти нас, а ми, воїнство, продовжуємо боронити мирне життя.

«Хочеться, щоб цей військовий простий побут трішки та накладався на побут міста, створюючи єдину картинку», –писав Максим на своїй сторінці в Facebook.

Під час події усі охочі за вільний донат зможуть отримати листівки з ілюстраціями українських художників і художниць. Виручені кошти передадуть на збереження пам'яті про Максима Кривцова до фонду, який заснували його батьки.

Для довідки

Максим «Далі» Кривцов відомий як український поет, активіст і військовий. Він взяв активну участь у Революції Гідності та з 2014 року вступив до армії як доброволець, служив у 5-му батальйоні ДУК «Правий сектор» до 2015 року, а потім до 2019 року обіймав посаду старшого кулеметника у бригаді швидкого реагування Нацгвардії. Після звільнення від служби він долучився до Центру реадаптації та реабілітації ветеранів АТО/ООС «ЯРМІЗ» та Veteran Hub. У 2022 році Максим повернувся до ЗСУ і воював на різних напрямках - від Київщини до Донеччини. У грудні 2023 року було видано його першу поетичну збірку «Вірші з бійниці», яка здобула визнання українського ПЕН як одна з кращих книг року. Максим помер на Харківщині 7 січня 2024 року у віці 33 років.



Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
В Україні 22 червня відзначають День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни. Пропаганда, арешти, депортації, націоналізації, гетто, Голокост та урбіцид – ось ті злочини, які скоювали у Львові окупаційні радянський та нацистський режими. Понад 200 тисяч галичан – поляків, українців та євреїв – депортував до Сибіру за два роки радянський режим:із 1939-го до 1941-го. Нацистський режим із 1941-го по 1943 рік знищив понад 100 тисяч львівських євреїв. Про це Tvoemisto.tv раніше розповідала авторка екскурсії «Львів: життя на території терору», яку організував музей «Територія терору» Галина Вилійка. Публікуємо цей матеріал ще раз.
photo-lviv.in.ua

22 червня 2025, 15:32

Радянська окупація та пропаганда через кіно Радянська влада, яка встановила перший окупаційний режим у місті в 1939 році, прийшла у Галичину з тезою про визволення від панського польського гніту. Тому першою жертвою радянських репресій стали поляки. Кожен новий режим, який захоплював Галичину, перейменовував міський простір на свою ідеологічну мову...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"