У Львові відбудеться вечір пам'яті Максима «Далі» Кривцова
Протягом вечора всі охочі зможуть послухати вірші зі збірки «Вірші з бійниці».

23 березня 2024, 17:32

У середу, 27 березня, о 18:30 у музеї «Територія терору» презентують виставку «Далі: Я поверну собі своє життя», яка складатиметься з 24 фоторобіт військового та поета Максима Кривцова.

Протягом вечора всі охочі зможуть послухати вірші зі збірки «Вірші з бійниці». Їх читатимуть друзі та близькі Максима, а також українські поети й поетки: Остап Сливинський, Артур Дронь, Ростислав Кузик, Григорій Семенчук, Катерина Міхаліцина, Софія Челяк, Юлія Мусаковська.

У грудні 2023 року Максим Кривцов планував виставку своїх фоторобіт із війни в різних закладах Києва. Це мало стати нагадуванням собі й іншим – росія веде війну проти нас, а ми, воїнство, продовжуємо боронити мирне життя.

«Хочеться, щоб цей військовий простий побут трішки та накладався на побут міста, створюючи єдину картинку», –писав Максим на своїй сторінці в Facebook.

Під час події усі охочі за вільний донат зможуть отримати листівки з ілюстраціями українських художників і художниць. Виручені кошти передадуть на збереження пам'яті про Максима Кривцова до фонду, який заснували його батьки.

Для довідки

Максим «Далі» Кривцов відомий як український поет, активіст і військовий. Він взяв активну участь у Революції Гідності та з 2014 року вступив до армії як доброволець, служив у 5-му батальйоні ДУК «Правий сектор» до 2015 року, а потім до 2019 року обіймав посаду старшого кулеметника у бригаді швидкого реагування Нацгвардії. Після звільнення від служби він долучився до Центру реадаптації та реабілітації ветеранів АТО/ООС «ЯРМІЗ» та Veteran Hub. У 2022 році Максим повернувся до ЗСУ і воював на різних напрямках - від Київщини до Донеччини. У грудні 2023 року було видано його першу поетичну збірку «Вірші з бійниці», яка здобула визнання українського ПЕН як одна з кращих книг року. Максим помер на Харківщині 7 січня 2024 року у віці 33 років.



Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
В Україні 22 червня відзначають День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни. Пропаганда, арешти, депортації, націоналізації, гетто, Голокост та урбіцид – ось ті злочини, які скоювали у Львові окупаційні радянський та нацистський режими. Понад 200 тисяч галичан – поляків, українців та євреїв – депортував до Сибіру за два роки радянський режим:із 1939-го до 1941-го. Нацистський режим із 1941-го по 1943 рік знищив понад 100 тисяч львівських євреїв. Про це Tvoemisto.tv раніше розповідала авторка екскурсії «Львів: життя на території терору», яку організував музей «Територія терору» Галина Вилійка. Публікуємо цей матеріал ще раз.
photo-lviv.in.ua

22 червня 2025, 15:32

Радянська окупація та пропаганда через кіно Радянська влада, яка встановила перший окупаційний режим у місті в 1939 році, прийшла у Галичину з тезою про визволення від панського польського гніту. Тому першою жертвою радянських репресій стали поляки. Кожен новий режим, який захоплював Галичину, перейменовував міський простір на свою ідеологічну мову...
Читати повністю
ArrowUpRightIcon

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"