В Україні з початку повномасштабної війни регулярно фіксують випадки, коли російські спецслужби намагаються вербувати неповнолітніх для диверсій і збору інформації. Та з початку 2026 року правоохоронці повідомляють про появу нових схем — тепер на дітей активніше виходять через онлайн-ігри, месенджери та соцмережі, повідомляє Поліція Львівської області.
Під виглядом “легких завдань”, подарунків або ігрових бонусів їм пропонують інструкції, які згодом можуть перетворюватися на реальні злочини — від підпалів до збору даних про військові та інфраструктурні об’єкти.
За даними Національної поліції та СБУ, такі спроби в умовах повномасштабної війни залишаються системними: йдеться про схеми з шантажем, маніпуляціями та психологічним тиском, де підлітків намагаються втягнути у диверсійні дії.
Як працює вербування
За інформацією Національної поліції України, найчастіше схема виглядає так:
“Друг-геймер”
Зловмисник входить у довіру в ігрових чатах (Roblox, Arma 3, Discord тощо), переводить спілкування в месенджери й обіцяє “виграші” або “подарунки”. Після цього дитині можуть надсилати небезпечні завдання — аж до диверсій, супроводжуючи це погрозами чи шантажем.
“Ігровий квест”
Дітям пропонують “проходити рівні”, фотографуючи об’єкти інфраструктури, транспортні вузли або інколи навіть військові елементи.
“Перевірка на сміливість”
Під виглядом гри неповнолітніх можуть змушувати залишати графіті, розклеювати листівки або переносити “посилки” в певні локації.
У поліції наголошують: будь-яка така “гра” — це не розвага, а потенційна участь у злочині.
“Приз” або “посилка” в подібних схемах часто є пасткою, а виконання завдань може кваліфікуватися як диверсія або терористичний акт, — зазначають у ювенальній поліції.
Читайте також: Суд оголосив вирок жінці, яка у Львові стріляла в авто ТЦК.
Нагадаємо, що за даними Національної поліції, з початку 2026 року в Україні зафіксовано понад 70 інцидентів диверсій і спроб їх підготовки із залученням або спробами залучення неповнолітніх. Частину таких випадків вдалося зупинити ще на етапі онлайн-спілкування.
Правоохоронці зазначають, що реальна кількість спроб може бути більшою, адже не всі діти повідомляють про подібні контакти.






