Гори Жебрацька, Шембека і Пелчинська. Що відомо про узгір’я, де розташована Цитадель у Львові
Назви гір пов'язані з тими, кому юридично належала більша частина терену.

28 липня 2024, 12:27

Львівська Цитадель розміщена на узгір’ї, сформованому з кількох розташованих поруч пагорбів, які в минулому назвали горами: Жебрацькою (Калічою – (Mоns Calecorum-Mons Mendikorum), Шембека (Вроновських) і Пелчинською (Познанською). Про це пишуть старший викладач кафедри дизайну і технологій Київського університету культури і мистецтв Ігор Оконченко та кандидатка архітектури, доцентка кафедри дизайну та основ архітектури НУ «Львівська політехніка» Ольга Оконченко в колонці для «Твого міста».

Назви гір, пояснюють фахівці, пов'язані з тими, кому юридично належала більша частина терену, і з видом занять соціальних груп, у зоні інтересів яких перебувала ця територія.

Читайте також: Передісторія терену Львівської Цитаделі

Південну частину цитадельного узгір'я, на якому пізніше звели укріплення комплексу Цитаделі, на початку ХVI ст. іменують Пелчинською горою (згідно з прізвищем власників – родини Пелків), а на початку ХVII ст. (від власника на прізвище Познань) – Познанською горою.

Північну частину узгір'я на початку ХVII ст. іменують, згідно з прізвищем власника, горою Шембека, а з 1655року – горою Вроновських (Броновських).

Згідно з дослідженнями Й. Гронського назва Каліча гора (Mоns Calecorum) зустрічається в актових книгах магістрату з 1504 року, а до того з 1472 року в документах Львівського магістрату побутувала назва Жебрацька гора (Mons Mendikorum).

У 1626 році на східному схилі Калічої гори постав мурований костел Святого Марка (закритий і розібраний у 1785 р.).

У 1635 – 1640 роках на західній частині території з назвою «Жебрацька (Каліча) гора» під керівництвом А. Прихильного та Я. Боні спорудили мурований шпиталь і костел Святого Лазаря. Цей сакральний комплекс мав важливе оборонне значення як укріплений форпост із південного заходу від середмістя.

Читайте також: Від Високого замку до Цитаделі. Хронологія укріплень Львова у фактах і згадках

У вересні 1635 року фортифікатором Фридериком Ґеткантом був опрацьований проєкт новітньої лінії бастіонних укріплень Львова і його околиць.

У 1661 році біля підніжжя Калічої гори (теперішня вул. Коперника) був споруджений костел і монастир кармеліток, будівлі якого наприкінці ХІХ ст. придбала фундація Оссолінських.

У 1672 році під час облоги Львова військами султана Мухамеда IV під орудою Капудана-паші турки на горі Шембека (Вроновських) спорудили комплекс потужних земляних укріплень (шанців).

Детальніше про те, як використовувалася ця територія до спорудження комплексу укріплень Цитаделі читайте тут.


Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
Із чого будували львівську Цитадель
Кожен, хто хоч раз гуляв територією львівської Цитаделі, звертав увагу на те, які міцні стіни мають її казарми й оборонні вежі. Львівський історик-краєзнавець Олександр Волков, який займався дослідженням і популярізацією оборонних споруд, розповідає як австрійцям вдалося звести цей унікальний оборонний комплекс.
Найкраще збережена дотепер у майже первісному стані велика північна вежа Цитаделі. Фото автора, 1999 рік.

12 березня 2025, 20:03

Вежі львівської Цитаделі вже півтора століття нависають товстелезними мурами над центром міста, грізно дивлячись зверху, як вирує і кипить життя у підніжжях колись неприступних пагорбів. Якби вони вміли говорити, то розповіли б нам багато цікавого з того, що побачили за своє довге життя і, можливо, відкрили б нам свої ще не розгадані таємниці… Напівкругла вежа, що примикає до будівлі казарм. Фото автора, 2000 рік Кожен, хто хоч раз гуляв територією львівської Цитаделі, безумовно, звернув увагу на те, які міцні стіни мають її казарми й оборонні вежі...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"