В селі Ілів Тростянецької громади триває спільна археологічна експедиція науковців. Їм вдалось дослідити п’ять розкопів загальною площею 220 квадратних метрів і виявити близько 20 стаціонарних археологічних об’єктів, які датуються ХІІІ ст.: господарські ями, наземну стовпову конструкцію, заглиблені житла із печами-кам’янками. Про це повідомили у Львівській ОВА.
«Вчені продовжують досліджувати тут городище на горі «Печера». Це багатошарова пам’ятка, яка містить об’єкти доби енеоліту (IV тис. рр. до н.е.), ранньозалізного часу (поч. І тис. рр. до н.е.) та княжої доби (Х-ХІІІ ст.)», – йдеться у повідомленні.
Зазначимо, що це спільна археологічна експедиція науковців Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України та КЗ ЛОР «Адміністрація історико-культурного заповідника «Стільське городище».
До слова, одна із радянських історичних концепцій стверджувала, що західні терени України були периферією, провінцією, де ще до ХІІІ ст. місцеве населення сповідувало багатобожжя й поклонялося ідолам.
Читайте також: Передісторія терену львівської Цитаделі
«Вважалось, що пам’ятка в Ілові – це городище-святилище на якому, поруч валу, знаходиться кам’яна вимостка, трактована як п’єдестал для ідола. Проте, за словами вчених, такі міркування виглядали щонайменше дивно, адже неподалік був Галич, де вже існували муровані храми, було розвинене християнство».
Городище в Ілові є одним із найбільш розкопаних та найбільш вивчених серед схожих пам'яток у регіоні верхнього Дністра. Останні 20-30 років ніхто не досліджував такі городища такими великими площами. Проте роботи із його вивчення ще не завершені: детальнішого обстеження потребують оборонні конструкції (вали, рови), житлові споруди, а також кам’яна вимостка, яка, як підозрюють вчені, може бути фундаментом кам’яної вежі.
«Ми підозрювали, що функціональне призначення городища є оборона, захист місцевого населення від певної загрози. За два польові сезони нам максимально вдалося дослідити дитинець цієї пам’ятки. Він мав чітку систему забудови, яка була спланована по периметру, а центральна частина залишалася вільною. Практично усі виявлені об’єкти належать до одного хронологічного горизонту – ХІІІ ст. У культурному шарі, господарських ямах, закинутих хатах знайдено чимало характерного для того часу битого посуду, побутові речі та окремі предмети зброї».
Торік на території цього ж городища вперше знайшли кераміку трипільської культури, а якщо бути точними – фінального етапу її розвитку (кінець IV тис. до н. е).
Нагадаємо, вперше за час незалежності України, археологічні розкопки в Ілові провели торік. Попередні – ще у 1987 році.
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
