У Львівському університеті внутрішніх справ з'явився новий ректор
До цього університет очолював Роман Благута.

03 жовтня 2024, 18:54

У четвер, 3 жовтня, колективу Львівського державного університету внутрішніх справ представили нового ректора. Ним став полковник поліції Дмитро Швець, який з 2022 року очолював Одеський державний університет внутрішніх справ. Про це повідомили у пресслужбі Львівської ОВА.

«Вважаю, що Львівський державний університет здобуде у розвитку під керівництвом нового ректора. Вітаю з призначенням. Бажаю якісного колективу однодумців, реалізації задуманих ідей, виконання завдань, які вам доручив міністр і формування плеяди випускників, якими б гордилися ми й вся Україна», – зазначила Державний секретар МВС Інна Ящук.

Привітали нового ректора також представники оборонних та силових структур Львівщини.

«Хочу подякувати за високу довіру Міністру внутрішніх справ і керівництву міністерства. У непростий час для нашої країни випала честь очолити один з найкращих закладів освіти нашої держави й системи МВС. Сьогодні є багато викликів, з якими ми повинні впоратись. Без перебільшення, здобутки та досягнення Львівського державного університету внутрішніх справ заслуговують великої поваги. Переконаний, що традиції й надбання, які сьогодні використовуються у практичній діяльності нашими працівниками, тільки збагачуватимуться, а поставлені завдання будуть виконані на відмінно», – зазначив ректор Львівського державного університету внутрішніх справ Дмитро Швець.

Зазначимо, що 41-річний Дмитро Швець народився на Київщині, є доктором юридичних наук. З червня 2022 року був ректором Одеського державного університету внутрішніх справ. До цього він працював першим проректором та ректором Харківського національного університету внутрішніх справ.

Нагадаємо, що до цього майже 8 років університет очолював Роман Благута.

Додамо, що минулого року в університеті декана факультету №3 Львівського державного університету внутрішніх справ Степана Гнатюка відсторонили від виконання службових обов’язків на час проведення службового розслідування. Воно стосується смерті курсанта другого курсу. Тоді у соціальних мережах зʼявилося повідомлення про те, що хлопець скоїв самогубство під час добового наряду.


Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

«Ви не жертви, ви – борці». Лариса Дідковська про те, що відбувається з Україною після 35 років Незалежності
Будь-яка нова соціальна роль – чи то перетворення дошкільнятка у першокласника, чи здобуття державної суверенності – починається з радості і водночас страху перед невідомим. За 35 років Незалежності Україна пройшла надзвичайно складний шлях сепарації: від грандіозних романтичних очікувань початку 1990-х до болючої кристалізації істинної суб'єктності в умовах повномасштабної війни. Чому зустрічний вітер – це єдиний спосіб для нації набрати висоту? Як чорна заздрість та 70 років негативної селекції сусіда пояснюють цю війну краще за будь-яку політологію? І, зрештою, чому в 1990-х роках перші українські психотерапевти заробляли за місяць рівно на одну пляшку горілки, а європейські тренери везли до Трускавця власний туалетний папір? Про це ми поспілкувалися з Ларисою Дідковською – відомою психотерапевткою та ректоркою Українського вільного університету (Мюнхен).
Лариса Дідковська / Твоє місто

24 серпня, 20:30

Адаптація до Незалежності та волелюбний Харків Пригадайте проголошення Незалежності. Якою тоді була Україна – ще розгубленою чи вже суб'єктною? Охарактеризуйте це з психологічної точки зору. Будь-яка нова соціальна роль починається з фрустрації...
Ось реальна загроза на українських дорогах, або Чому проблема не лише в самокатах
Електросамокати дедалі частіше стають мішенню суспільного гніву — але чи справді вони є головною проблемою українських вулиць? У своїй колонці координаторка кампанії "За безпечні дороги" Катерина Лозовенко пояснює, чому заборона прокатів не вирішить конфліктів на тротуарах і що насправді потрібно змінити містам — від інфраструктури до правил і контролю.
Електросамокати у Львові / фото ілюстративне

24 серпня, 20:00

Невпорядкований рух електросамокатів закономірно викликає суспільне невдоволення. Конфлікти між користувачами мікромобільності та пішоходами суттєво почастішали у наших містах. Проте реакційні заклики до повної заборони прокатних сервісів —  це лиш спроба виграти електоральні бали на актуальній проблемі, яка не вирішує базову...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"