Підгорецький замок на Львівщині потребує реставрації та частково протиаварійних робіт. Зокрема, йдеться про північно-східний бастіон, також відновлення потребують сходи на задньому дворі. Проте реставраційні роботи наразі не проводять, адже вони мають бути комплексними і будуть вартісними. Водночас там роблять локальні ремонтно-реставраційні роботи своїми силами, каже у коментарі «Твоєму місту» заступник генерального директора з господарських питань Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Возницького Андрій Гулій.

Читайте також: На Львівщині створили мобільний додаток для подорожей історичними місцями регіону

За його словами, зараз фундамент замку в задовільному стані, також здійснюється частковий ремонт системи водовідведення з дахів.

«Якщо говорити про замок, то є частинки, які потребують протиаварійних робіт. Наприклад, таких робіт потребує північно-східний бастіон (наріжна частина замку, – ред.), що зазнав пошкоджень внаслідок вітрових і дощових навантажень, дії морозу. Також є певні гроти (павільйон, що імітує природний грот, печеру, – ред.), які теж потребують протиаварійних робіт. На одному кавалірі (башта на розі бастіону, – ред.) є необхідність відновлення дахових конструкцій.

Це, перш за все, такі речі, але все має відбуватися комплексно. Має бути розроблене єдине бачення комплексної реставрації шляхом виготовлення науково-проектної документації», – каже Андрій Гулій.

Площа Підгорецького замку понад 3000 м2. Пам’ятку планували реставрувати у 2022 році, однак через початок повномасштабного вторгнення цього не сталося.

«У 2022 році мала бути реставрація Підгорецького замку. Ми пройшли перший етап програми «Велике будівництво», де були реалізовані костел у Підгірцях, частково – Олесько (монастирський комплекс, де є фондосховище) і частина замку у Жовкві. На кінець 2021 року ми виготовили 5 науково-проєктних документацій, які мали бути у 2022 році втілені в життя, але початок повномасштабної війни не дав це зробити», – веде далі він.

Читайте також: Палац Шептицького, де знімали «Каву з кардамоном». Куди поїхати на вихідні зі Львова

На задньому подвір'ї Підгорецького замку пошкоджені сходи, а на стіні при вході в замок – потік іржі.

«Це є система зовнішнього водовідведення, вона є складна у замку і потребує відновлення. Якщо буде реставрація, то будемо проводити її по лекалах XVII-XVIII століття, і звичайно, що її збережуть, тому що це є автентичні речі. Історія зі сходами давня, це тягнеться довго, але наголошую, що з погляду архітекторів та науковців, це потрібно робити в комплексі. Починати сходи ремонтувати, не зробивши дослідження фундаментів немає сенсу», – каже Андрій Гулій.

Сходи у передній частині замку підремонтували. Це виконали працівники музею-заповідника.

«У нас в с. Підгірці створений відділ «Музей-заповідник «Підгорецький замок», в структурі якого є сектор господарського забезпечення, який і обслуговує ці пам'ятки. Під час воєнного стану діє постанова КМУ № 590, яка регулює видатки, що здійснює державна казначейська служба, і там передбачена можливість закупівлі певних господарських товарів для виконання робіт господарським способом. В тому числі, реставраційні роботи з метою усунення аварійного стану на пам'ятках культури. Ми господарськими методами стараємося здійснити поточні ремонти, щоб підтримати стан пам'ятки. Роботи, які здійснюють працівники, проводять під чітким оком науковців, які досліджували об'єкти, відділу реставраційного супроводу та головного архітектора Галереї».

Зараз про план комплексної реставрації говорити, за його словами, недоцільно, оскільки триває війна і усі фінансові можливості держави спрямовані на пріоритетні цілі для підтримки сил оборони та безпеки. Проте є напрацювання з Інститутом «Полоніка», який допомагає з об'єктами спільної українсько-польської спадщини.

«Ми достатньо з ними співпрацюємо і маємо не один проєкт, в тому числі в Олеському замку виконуються роботи, у Жовкві. На наступний рік ми розглядаємо питання щодо подальшої співпраці. «Полоніка» має подальші можливості щодо фінансування мікропроєктів. Я не буду розкривати все, оскільки зараз на етапі консультацій, але, повірте, що одна з таких співпраць планується по Підгорецькому замку в 2025 році», – каже Андрій Гулій.

Читайте також: Олеський замок на Львівщині відкрили для відвідувачів. Графік та вартість

До слова, об'єкти галереї фінансуються з державного бюджету, власником пам’ятки є держава, а саме – Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, а опікується нею на підставі права оперативного управління Львівська національно галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького.

У департаменті архітектури та розвитку містобудуванні Львівської ОВА «Твоє місто» прокоментували, що область може співфінансувати реставраційні роботи, проте таких звернень наразі не отримували.

Довідка

Підгорецький замок розташовано на шляху зі Львова у Броди, у селі Підгірці Золочівського району. Це пам’ятка архітектури пізнього Ренесансу і бароко, перлина «Золотої підкови Львівщини», музейний підрозділ Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького. Архітектурний ансамбль Підгірців – з бастіонами, палацом, костелом св. Йосифа, заїжджим двором і парком – фундовано гетьманом великим коронним Станіславом Конєцпольським у 1635–1640 рр.

З початком Другої світової війни тодішній власник Підгірців князь Роман Владислав Сангушко евакуював більшу частину колекції, що стала основою мистецької збірки у Сан-Пауло (Бразилія). Нищівних втрат історико-архітектурний комплекс зазнав у воєнних лихоліттях й пожежі 1956 року. 1997 року Підгорецький замок увійшов до складу Львівської галереї мистецтв.

У 2008 році замок в Підгірцях занесли до списку Всесвітного фонду пам'яток. У 2020 році замок потрапив у список покинутих і занепалих грандіозних і величних будівель світу.

Катерина Садловська

Фото авторки / Твоє місто

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.