Як так сталось, що довкола Львова виникли села депресійної лійки?
Тут треба пояснити, що через свою географічну особливість Львів ніколи не мав достатніх джерел питної води у межах міста. Тому з початку заснування – від 1901 року – «Львівводоканал» почав використовувати водозабори поза межами міста на віддалі від 30 до 100 км від межі обласного центру.
Львів ставав усе більшим (зокрема, через збільшення населення, яке масово покидало села та переїжджало до міста), відтак, зростала і потреба у воді. Тож у 1970-х роках у нашій області розпочався процес формування депресійної лійки. Депресійна лійка (ще називають депресійний конус) – це зниження рівня підземних вод навколо точки відбору, наприклад, свердловини або колодязя. Вона утворюється внаслідок відкачування води з водоносного горизонту зі швидкістю, що перевищує швидкість її природного поповнення. На Львівщині депресійна лійка утворилась на території 11 громад. Це Золочівська, Добросинсько-Магерівська, Новояворівська, Івано-Франківська, Рава-Руська, Городоцька, Стрийська, Жовківська, Солонківська, Давидівська та Львівська громади. Зараз система водопостачання Львова складається з 7 водозаборів у різних напрямках, на які «працює» аж 197 свердловин.
Оскільки в процесі водозабезпечення Львова рівень ґрунтових вод у селах депресійної лійки знизився, втрачену воду мешканцям цих сіл компенсували через запуск централізованого водопостачання. Для цього проклали трубопроводи, і люди отримали воду з крана, яка доступна 24 години на добу, 7 днів на тиждень, незалежно від погодних умов або пори року. Відтак мешканцям більше не потрібно витрачати час та зусилля на те, щоб дістати воду з криниці, що точно спростило побут селянам.
Пів століття – до 2024 року – вода для мешканців цих громад була повністю безкоштовною. Тобто вартість всіх обсягів використаної води та її доставки покривала Львівська міська рада з міського бюджету.
Але для постійного і якісного централізованого водопостачання та обслуговування мереж потрібні кошти і немалі. Тому і для мешканців сіл депресійної лійки з 2025 року ця послуга стала платною.
Чи знали мешканці депресійної лійки, що послуги за водопостачання стануть платними?
Знають. Робота з роз’ясненнями для громад, що проживають у зоні депресійної лійки, а також із їх органами місцевого самоврядування, триває вже понад 10 років. Спершу «Львівводоканал» звертався з проханням упорядкувати водоспоживання та попереджав про необхідність укладення договорів на постачання води відповідно до законодавства. Також увесь цей час проводилися зустрічі, консультації, обговорення й роз’яснювальні кампанії, щоб допомогти мешканцям розібратися в цьому питанні. Однак дехто досі відкладає його вирішення.
Протягом 2024 року представники ЛМКП «Львівводоканал» повторно зустрічалися із громадами, що входять до зони депресійної лійки водозаборів підприємства. Зустрічі відбулися у всіх 11 громадах. На них були присутні представники місцевого самоврядування, наші представники водоканалу та мешканці, яких безпосередньо стосується проблема зниження рівня води у криницях через централізований забір води для Львова.
Зауважу, що ці зустрічі відбувались не номінально: фахівці детально і неодноразово пояснювали всі деталі змін для мешканців і відповідали на всі питання, що виникали.
Правда, що вода для депресійної лійки коштує майже вдвічі дешевше, ніж у самому Львові?
Так. Хоча є всі законні підстави встановити повну плату за водопостачання, «Львівводоканал» разом із Львівською міською радою пішли назустріч громадам, що проживають у зонах наших водозаборів, і розробили механізм пільгової оплати за воду.
За законодавством, ціна за 1 кубометр води має бути однаковою для всіх споживачів. Однак з огляду на соціальну складову ми знайшли рішення: створено оптового споживача – КП «Винниківське», яке купує воду у «Львівводоканалу» за зниженою ціною. Це дозволяє зменшити тариф для мешканців депресійної лійки до 12,75 грн за кубометр, тоді як львів’яни сплачують 17,29 грн.
Для порівняння, в інших громадах області, де немає водозаборів Львова, тарифи значно вищі: у Жовкві, Пустомитах, Золочеві та Стрию ціна за 1 куб перевищує 25 грн, а у Городку – понад 30 грн. Тому запропонований Львовом тариф для мешканців сіл депресійної лійки – це дійсно соціальна ціна, решту витрат компенсує міський бюджет.
Ми провели численні зустрічі з громадами, пояснювали нові умови, організували прийоми громадян у ЦНАПах. Наші фахівці регулярно працюють із мешканцями, вирішують спірні питання.
Проте є категорія людей, які принципово відмовляються оплачувати воду. Основний аргумент – «Львів забрав у них воду з криниць, а тепер вимагає платити за централізоване водопостачання». Такий підхід деструктивний, адже ці люди отримують якісну централізовану воду. До речі, вода з крана краща за ту, що з криниці, адже воду добуваємо з артезіанських свердловин, які надійно захищені від поверхневого забруднення, тому вона безпечніша для здоровʼя і це неодноразово доводять дослідження в лабораторіях.
Ще одне: статистика показує, що водоспоживання в селах, які отримували безкоштовну воду, у десятки разів перевищує споживання в селах, де люди оплачують за цю послугу. Якщо середньостатистичне домогосподарство у селі, що платить за воду, споживає 10–15 кубометрів води на місяць, то у селах депресійної лійки цей показник становив 50–150, а подекуди й 250 кубометрів. Очевидно, що так більше не могло продовжуватися.
Як контролюється якість води, що постачається у ці села?
Вода для мешканців сіл депресійної лійки – це та сама вода, що подається львів’янам, адже вона качається з наших насосних станцій під напором. Окрім витрат на електроенергію та зарплати працівникам насосних станцій, важливим є контроль якості води.
Якщо мешканці скаржаться на «червону воду», це може бути наслідком аварій на трубопроводах. Старі мережі потребують оновлення, але для цього потрібні фінансові ресурси. Саме тому важливо, щоб мешканці оплачували послуги, адже без цього неможливо проводити модернізацію.
Тобто поки мешканці не почнуть платити, ремонту мереж не буде?
Звісно, що так не буде. Обов’язкову оплату за водопостачання в громади депресійної лійки впроваджено лише з цього року, а «Львівводоканал» тільки за останні роки уже вклав 7 мільйонів у ремонт мереж у селах депресійної лійки. Протягом останніх п’яти років у селах, що входять до зони депресійної лійки водозаборів Львова, вже ремонтували та модернізовували систему водопостачання, аби запобігти аварійним ситуаціям.
Наші фахівці виконали 189 аварійно-відновлювальних робіт, що дозволило забезпечити безперебійне водопостачання тисячам мешканців.
● Щороку виконувалися планові роботи, спрямовані на зменшення втрат води та підвищення енергоефективності системи. Ремонтні роботи проводилися у таких селах: Поріччя, Зашків, Зубейки, Мальчиці, Зарудці, Магерів, Козулька, Червоне, Кунин, Мокротин, Замок, Завадів, Будьків, Плугів, Крехів, Старе Село, Бірки, Тернів.
● У 2025 році планується оновлення інфраструктури на суму 15 млн грн для підвищення ефективності водопостачання та впровадження нових рішень для моніторингу стану мереж.
Підсумовуючи: що станеться, якщо мешканці таки не будуть оплачувати?
Важливо розуміти, вода, яку постачає водоканал, не просто тече з природного джерела до вашого крана. Щоб споживачі отримали чисту, безпечну і постійну воду, необхідно виконати багато роботи: електроенергія для роботи насосів, ремонт і обслуговування трубопроводів, зарплата працівникам, які забезпечують безперебійну подачу води. Відтак треба розуміти, що оплата відбувається не за саму воду, а за послугу, яка забезпечує стабільний і зручний доступ до води у ваших домівках.
Без оплати водоканал не зможе підтримувати мережу у належному стані. З часом труби та обладнання можуть вийти з ладу. Це може призвести до перебоїв із водопостачанням або його повного припинення. Уявіть, що ви маєте машину. Якщо ви не платите за бензин, масло і техогляд, машина перестане їздити. Так само і з водопостачанням – без належного обслуговування система не працюватиме.
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
