У березні відбудеться чергове, третє засідання польсько-української групи щодо історичних питань, повідомив в інтервʼю Радіо Свобода посол України в Польщі Василь Боднар. За його словами, скоріш за все, воно відбудеться у Польщі.
«Зараз відбулося вже два засідання робочої групи. Узгоджено перелік місць, з якими звернулася польська сторона, визначено, в чому є проблеми і де потрібні чергові звернення, де потрібно скласти звіти. Є одне проблемне питання. Я сподіваюся, наступного тижня відбудеться одна зустріч, яка дозволить певним чином розставити крапки над «і», – повідомив дипломат.
За словами польської міністерки культури і національної спадщини Ганни Врублевської, Польща подала 15 звернень щодо проведення пошуково-ексгумаційних робіт щодо жертв Волинської трагедії.
Українська сторона схвалила перше позитивне рішення. У квітні 2025 року мають початися роботи у колишньому селі Пужники, що на Тернопільщині.
На запитання про те, коли українська сторона розгляне і дасть дозволи на пошуково-ексгумаційні робіти в інших місцях, про які просить Польща, посол Василь Боднар відповів, що це в процесі.
«У кожного місця є своя історія. В Пужниках якраз не вистачало звіту і колега з організації «Волинські старожитності» взагалі на фронті перебував (йдеться про археолога, історика і керівника ДП «Волинські старожитності» Олексія Златогорського, який зараз служить у ЗСУ). Його знайшли в одній із частин, де він потім знайшов цей звіт, відіслав його і фактично закрили справу для того, щоб передати її на наступний етап, на дозвіл на ексгумацію», – пояснив дипломат.
За його словами, цей дозвіл було передано перед візитом президента до Варшави.
«Зараз, коли 25 січня в нас було чергове засідання у Львові, ми, як кажуть, звірили всі карти, розказали, де чого бракує. І зараз ми маємо виконані певні дії з польського боку, які поступово будуть сприяти тому, що рішення по інших місцях будуть поступово видаватися», – сказав посол.
Скільки звернень українська сторона скерувало до польських колег – посол Боднар не назвав, лише сказав, що сподівається на конструктив: «Ми також хочемо почути відповідь польської сторони на ті запити, які українська сторона передала Польщі. Поки що маємо конструктивне ставлення і добрий підхід до українських запитів, тому сподіваємося на конструктивну співпрацю і вирішення поступово тих питань, які певний час не мали розв’язання, але зараз ми йдемо доброю дорогою».
У листопаді минулого року міністри закордонних справ України та Польщі Андрій Сибіга і Радослав Сікорський зробили спільну заяву, в якій, зокрема, мовиться, що Україна не перешкоджатиме у проведенні польською стороною пошукових та ексгумаційних робіт на українській території, згідно з законодавством України і позитивно розглядатиме заявки з цих питань.
Йдеться про жертв Волинської трагедії 1942-1944 років, коли під час нацистської окупації спалахнуло насилля, що вилилося улітку 1943 року у масові убивства поляків.
Волинська трагедія (1942–1944) – кривавий конфлікт між українцями та поляками. Польща називає це геноцидом з боку УПА, в Україні наголошують, що відповідальність за масові вбивства поляків і українців на Волині несуть обидві сторони, а також окупаційна адміністрація нацистської Німеччини і радянські партизанські загони. Кількість жертв теж називають різну: від 20 тисяч українців і 35–40 тисяч поляків – за українськими даними, до 100 тисяч поляків і пʼяти тисяч українців – за польськими.
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
