Поряд з питанням про останки поляків в Україні необхідно вирішувати питання ексгумації останків українців на польській території. Про це заявив польський історик українського походження, професор Гданського університету, керівник проєкту Українського католицького університету «Жертви українсько-польського протистояння у 1939–1947 роках» Ігор Галагіда.
Він наголошує, що тема ексгумації досить складна, проте він виступає за, адже людські останки треба віднайти і поховати, бо це людський та християнський обов’язок.
За словами Галагіди, проблеми не з’явилися через те, що українці з якихось причин забороняють ексгумації.
Історик розповідає: «Усе почалося в 2013 році, коли був Майдан, а відтак російське вторгнення. Тоді на території Польщі «невідомі» особи зруйнували кільканадцять місць пам’яті українців, частина з яких пам’ятники УПА, встановлені у 90-х роках нелегально, а друга частина – могили. Сьогодні всі, зокрема в Польщі, вважають, що це була московська провокація. В Україні також це мало місце. Наприклад, пам’ятник убитим в Гуті-Пеняцькій підірвали в січні 2017-го. Польське консульство в Луцьку обстріляли з гранатомета того самого року. Без сумніву, це були російські дії. Натомість польська сторона, на мою думку, ввійшла трохи в ту провокацію, бо вважала, що пам’ятники нелегальні. Але серед них були могили…».
Предметом суперечки між польською та українською сторонами став пам'ятник УПА в селі Грушовичі. Це місце, де були поховані кілька десятків упівців, переважно молоді, що загинули в 1945 році у боротьбі з НКВС. І це була могила, визнана польською стороною, а не якась нелегальна. Поляки не погоджувалися на відновлення тих могил і пам’ятників, тому українська сторона ввела мораторій на ексгумацію. Відтоді й тривають перемовини.
Галагіда підсумовує: «Коли говоримо про ексгумацію, то річ не тільки в християнському похованні останків поляків, які лежать в українській землі, але маємо таку саму ситуацію з останками українців на польській території. Не хочу порівнювати, але, наприклад, є село Терка, де польські прикордонники в 1946 році спалили в хаті 20 осіб. Частину тих останків згорілих людей, зокрема жінок і дітей, поховали на цвинтарі. Але із свідчень знаємо, що принаймні п’ятеро осіб залишилися в пивниці, на тому згарищі, і їх також не можна було ексгумувати».
Повний текст інтерв’ю Ігора Галагіди, яке він дав, на запрошення «Клубу експертів та експерток» читайте за посиланням. Науковець розповідає правду та міфи про Волинську трагедію, про 30 тисяч українських жертв того періоду, 20 тисяч з яких названі поіменно, чому Сагринь має стати новим символом українців, та пропонує конструктивний підхід у польсько-українській дискусії – не сперечатися, хто перший почав і хто винен.
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
