25 квітня понад 20 українських громадських організацій оприлюднили спільну заяву, у якій розкритикували процес висування кандидатів на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Вони вважають неприйнятним кулуарне подання кандидатур, які не відповідають кваліфікаційним вимогам. Про це повідомив Портал мовної політики.

Уповноважений із захисту державної мови — посадова особа, що захищає статус української мови як державної, а також право громадян на її використання в усіх сферах публічного життя та на всій території України. Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб. Його статус визначається Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Наразі цю посаду обіймає Тарас Кремінь.

8 липня 2025 року спливає його 5-річна каденція і, відповідно до статті 50 закону про державну мову Міністр юстиції, Міністр культури та стратегічних комунікацій і Уповноважений Верховної Ради України з прав людини за три місяці до цієї дати мали подати на розгляд уряду кандидатуру для призначення на цю посаду на наступний термін. Проте активісти вважають, що подані кандидатури не відповідають важливим критеріям.

Йдеться про кандидатів без досвіду у сфері мовного чи правозахисту, що, на думку підписантів, є спробою влади послабити інституцію. Активісти вважають, що процес відбувається за втручання Офісу Президента.

«На жаль, це наслідок втручання офісу Президента, який у найгірших традиціях «телефонного права» прагне реалізувати сценарій призначення «ручного» Уповноваженого, який через брак необхідного досвіду та невідповідність кваліфікаційним вимогам не зможе ефективно відповідати викликам у галузі захисту державної мови, що стоять перед Україною», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: «Мовні гетто» замість навчання українською». Що відомо про закон щодо профосвіти та чому дехто проти

Громадськість закликає уряд розглядати лише тих кандидатів, які мають відповідний досвід, або залишити на посаді ще на одну каденцію чинного мовного омбудсмена Тараса Креміня. Він, на думку авторів заяви, продемонстрував ефективність і незалежність, а закон дозволяє призначити його повторно.

Нагадаємо, що Парламент підтримав законопроєкт №13107-д «Про професійну освіту», однак на думку деяких депутатів, закон містить небезпечні норми щодо мови викладання, зокрема навчання не державною мовою. Детальніше за посиланням.

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.