У Львові на площі Музейній впорядковують територію біля пам’ятника Івана Федоровича – першодрукаря, реформатора, новатора. У планах – спеціалізований букіністичний ярмарок з ятками, столиками, без радянських книжок і символіки. Директор Львівської муніципальної бібліотеки Василь Кметь у коментарі «Твоєму місту», що найближчим часом має відбутися засідання робочої групи, яка займається упорядкуванням ярмарку, де говоритимуть, зокрема, про встановлення яток.

«Скоро відбудеться нове засідання робочої групи, на яку винесуть питання щодо яток та організації на території. Більше змін щодо облаштування поки не було. До слова, на початку травня відбувся «ПреФорум в колі Федоровича», а перед тим робоча група виявила у однієї з продавчинь «жовтеняцькі» піонерські значки».

Зазначимо, що на локації перевіряють, чи не продають там російськомовну літературу, книжки авторів із росії та продукцію з радянською символікою. У разі виявлення порушення можна звертатися на гарячу лінію муніципальної варти або до поліції.

Читайте також: Як виник книжковий біля Федоровича у Львові і чи досі там є російські книжки

Про те, як саме виник книжковий на Федоровича, «Твоє місто» розповідало раніше. Покійний видатний львовознавець Петро Радковець пояснював, що почалося все у 90-х роках. Були важкі часи і люди почали продавати все, що було вдома, у тому числі і книжки. Спочатку збиралися на Вернісажі або ж у скверику біля Федорова. Згодом саме на Підвальній сформувався «блошиний» ринок. І таким чином там започаткувалася своєрідна «тусовка». Більше про це можна прочитати тут.

Зараз же пропонуємо кілька цікавих фактів про видатного першодрукаря Івана Федоровича, які розповіли директор Львівської муніципальної бібліотеки Василь Кметь та професор Косівського інституту декоративного і прикладного мистецтва ЛНАМ Володимир Стеценко під час «ПреФоруму в колі Федоровича» у Львові.

Зазначимо, що Федоровича називають першодрукарем, однак насправді й до нього існували кириличні видання, які, зокрема, поширювалися на українських землях. Перші книги кирилицею з’явилися ще в 1491 році в Кракові в друкарні Швайпольта Фіоля. У 1517–1519 роках Франциск Скорина в Празі видав низку біблійних книг.

Іван Федорович народився у 1510 році. До того, як оселитися у Львові, він працював у москві та Заблудові, що нині розташоване на території Підляського воєводства в Польщі. Водночас про його ранню діяльність збереглося небагато історичних свідчень. Натомість під час свого перебування у Львові та Острозі Іван активно укладав боргові зобов’язання, а також був свідком у судових процесах.

Іван Федорович / сучасний портрет

Чому саме Федорович, а не Федоров? Василь Кметь пояснив, що є не один документ, де друкаря називали саме так. До того ж, і першодрукар підписувався Федоровичем («Ivan Fedorowycz»). Також він називав себе «Iwan Drukarz», «Ioannus impressor» (Іван Друкар) та «Iwan Moschus» (Іван москвитин – бо це було місце, звідки він прибув).

Читайте також: У Львові біля пам'ятника Федорову заборонили продаж всього російського

Іван Федорович мав московське походження? Володимир Стеценко розвінчав міф про московське походження Федоровича. Насправді друкар народився у Великому князівстві Литовському, а саме на території Білорусі. Отримав ґрунтовну освіту у Кракові в Ягеллонському університеті – за словами Василя Кметя, у московії ще більше ста років після «Апостола» (1564) та «Часослова» (1565) Федоровича не друкували книги відповідної якості. Тоді в москві не сприйняли цих книжок і спалили друкарню, а сам Федорович змушений був поїхати до Великого князівства Литовського. Так він опинився у Заблудові, де створив друкарню за сприяння гетьмана. Тоді у 1568-1569 роках вони з помічником працювали над «Євангелієм учительним». Через рік помічник переїхав до Вільна, а Федорович у 1570 році надрукував Псалтир з часословом.

Приїзд до Львова. У 1572 році Іван Федорович прибув до Львова і жив на вул. Краківській. За підтримки місцевого Ставропігійського братства через рік заснував друкарню. У тій друкарні був гвинтовий прес з дерева, рама, олов’яні літери, латунний гвинт. У 1574 році Федорович видав тут два видатні твори: «Буквар» для навчання грамоти, і «Апостол» – богослужбова книга. Ці видання стали основою для розвитку освіти та постійного книгодрукування на території Україні. За словами Кметя, Федорович мав чітке уявлення про значення друкованого слова в історії: «Де з’являється слово і книга – там з’являється нація». До слова, Федорович також започаткував гармонію шрифту, яка визначила естетику українських друків на століття вперед.

Перший друкарський верстат – гвинтовий прес

Друкарня в Острозі. У 1578 Федорович заснував друкарню в Острозі, будучи управителем Дерманського монастиря. Тоді з’явився новий «Буквар», а через два роки – Новий Завіт та Псалтир. Згодом вони з сином Іваном Друкаревичем видали повну слов’янську Біблію (Острозька Біблія). Саме вона стала еталоном перекладу і зразком літературної мови для наступних поколінь слов’янських перекладачів і читачів.

Острозька Біблія

Повернення до Львова і смерть. Повернувшись до Львова, Федорович не зміг відновити друкарство через борги. Він подорожував до Кракова, Відня та Дрездена, ймовірно з торгівельною чи дипломатичною метою. Наприкінці життя зацікавився військовою справою — виготовляв гармати, винайшов багатодульну мортиру, яку демонстрував імператору Рудольфу ІІ у Відні, і пропонував свої розробки австрійцям для війни з Московією.

Де похований Федорович? Окрім праць, у Львові ми також маємо останки Івана Федоровича. Він помер 20 грудня 1583 року у Львові. Його поховали на території монастиря Святого Онуфрія. У 1971 році під час реставраційних робіт було виявлено його останки, які після тривалих досліджень у 2014 році урочисто перепоховали в тому ж монастирі.

Монастир святого Онуфрія / Вікіпедія

Встановлення пам’ятника і друкарня. Пам’ятник Івану Федоровичу встановили на площі Музейній 26 листопада 1977 року, хоча ідея виникла раніше.

Додамо, що для охочих досліджувати стародруки є доступні цифрові версії: сайти Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка, Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника, Гарвардського інституту українських студій, Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського.

Софія Сохан

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.