Ветеран із Львівщини, який втратив дві ноги і руку, зустрівся з Папою
Зустріч ветерана Романа Максимця з Папою Римським / Фото: Vatican News
Зустріч ветерана Романа Максимця з Папою Римським / Фото: Vatican News

31 жовтня 2025, 22:09

Ветеран Роман Максимець, який родом із Львівщини, взяв участь в загальній аудієнції на площі Святого Петра у Ватикані та зустрівся з Папою Левом XIV. Про це повідомили на сайті Vatican News.

«Я приїхав сюди, щоб зустрітися з Папою, і ще раз нагадати, щоб люди не забували, що в Україні йде війна», – поділився ветеран, додаючи, що він подякував Святішому Отцеві за підтримку України, особливо за зусилля Святого Престолу у справі звільнення полонених – як військових, так і цивільних – і повернення дітей в Україну.

Роман ділиться своїм досвідом з іншими військовими: «Я заїжджаю до військових, які мають поранення чи ампутації верхніх або нижніх кінцівок. І можу поділитись з ними своїм досвідом, бо після мого поранення пройшло вже дев'ять років, і вісім з половиною років я на протезах. У 2016 році було мало людей, які могли пояснити, як насправді все це відбувається».

Вдома на Романа чекають дружина і діти. Відповідаючи на запитання про те, що би він бажав для своїх дітей, він каже:

«Насамперед, щоб були українцями, і щоб їм не довелося воювати. Тому що якщо ми не закінчимо цю війну, то будуть воювати наші діти, і хочеться, щоб не воювали вони. Все інше, я думаю, залежить від них».

Довідка

Роман Максимець родом зі Львівської області. Після строкової служби він подався на заробітки за кордон, але згодом повернувся додому, та у 2015 році став на захист рідної землі.

Роман був сапером і відповідав за інженерну підготовку під час виконання бойових завдань. Його служба проходила в найгарячіших точках Донбасу, і 6 липня 2016 року під час боїв у Мар'їнці захисник отримав важке поранення.

«Знаю точно, що моє життя врятував бронежилет, бо праву руку й ногу відірвало, стопу на лівій нозі роздробило осколком. У ліве око потрапило безліч дрібних осколків, воно було випалене, праве також зазнало ушкоджень, ще й вибило барабанні перетинки», – розповідав Роман.

У 2017 році за державною програмою він поїхав за кордон, де отримав свою першу біонічну руку та електронний протез колінного суглоба.


Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.


Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

«Ви не жертви, ви – борці». Лариса Дідковська про те, що відбувається з Україною після 35 років Незалежності
Будь-яка нова соціальна роль – чи то перетворення дошкільнятка у першокласника, чи здобуття державної суверенності – починається з радості і водночас страху перед невідомим. За 35 років Незалежності Україна пройшла надзвичайно складний шлях сепарації: від грандіозних романтичних очікувань початку 1990-х до болючої кристалізації істинної суб'єктності в умовах повномасштабної війни. Чому зустрічний вітер – це єдиний спосіб для нації набрати висоту? Як чорна заздрість та 70 років негативної селекції сусіда пояснюють цю війну краще за будь-яку політологію? І, зрештою, чому в 1990-х роках перші українські психотерапевти заробляли за місяць рівно на одну пляшку горілки, а європейські тренери везли до Трускавця власний туалетний папір? Про це ми поспілкувалися з Ларисою Дідковською – відомою психотерапевткою та ректоркою Українського вільного університету (Мюнхен).
Лариса Дідковська / Твоє місто

24 серпня, 20:30

Адаптація до Незалежності та волелюбний Харків Пригадайте проголошення Незалежності. Якою тоді була Україна – ще розгубленою чи вже суб'єктною? Охарактеризуйте це з психологічної точки зору. Будь-яка нова соціальна роль починається з фрустрації...
Ось реальна загроза на українських дорогах, або Чому проблема не лише в самокатах
Електросамокати дедалі частіше стають мішенню суспільного гніву — але чи справді вони є головною проблемою українських вулиць? У своїй колонці координаторка кампанії "За безпечні дороги" Катерина Лозовенко пояснює, чому заборона прокатів не вирішить конфліктів на тротуарах і що насправді потрібно змінити містам — від інфраструктури до правил і контролю.
Електросамокати у Львові / фото ілюстративне

24 серпня, 20:00

Невпорядкований рух електросамокатів закономірно викликає суспільне невдоволення. Конфлікти між користувачами мікромобільності та пішоходами суттєво почастішали у наших містах. Проте реакційні заклики до повної заборони прокатних сервісів —  це лиш спроба виграти електоральні бали на актуальній проблемі, яка не вирішує базову...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"