У п’ятницю, 12 грудня, Львівська громада попрощається з воїнами Андрієм Гальком, Романом Грициком та Юрієм Тимушем, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це повідомляє Львівська міська рада.

Прощання з Андрієм Гальком розпочнеться о 09:30 у храмі Вознесіння Господнього (вул. Широка, 81). Чин похорону відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Ряснянському кладовищі, на військовому полі.

Чин похорону Юрія Тимуша розпочнеться о 12:00 у храмі Архистратига Михаїла у селі Зашків (вул. Коновальця). Поховають воїна на місцевому кладовищі у Зашкові.

Прощання з Романом Грициком розпочнеться о 13:00 у родинному помешканні у селі Лисиничі (вул. Стрілецька, 8). Чин похорону відбудеться о 14:00 у храмі Святої Параскеви у Лисиничах (вул. Шевченка). Поховають воїна на місцевому кладовищі у Лисиничах.

Що відомо про Захисників

Андрій Галько (09.12.1984 – 12.11.2024) Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі № 65 м. Львова. Здобув професію маляра-штукатура у Львівському професійному коледжі прикладного мистецтва та дизайну, згодом – у Львівському фаховому коледжі Львівського національного університету природокористування за спеціальністю «Обслуговування устаткування систем водопостачання і водовідведення».

Працював слюсарем у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Зі слів рідних, Андрій цікавився фотографією, любив гори та природу. Був добрим, уважним і турботливим, спокійним і неконфліктним. Завжди відгукувався й допомагав усім, хто потребував. Присвятив своє життя праці та захисту Батьківщини.

У 2023 році став на захист України від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет країни на Запорізькому та Донецькому напрямках у складі 33‑ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Андрія Галька залишилися батько та сестра.

Роман Грицик (01.12.1994 – 20.11.2025) Уродженець села Лисиничі Львівської області.

Навчався у загальноосвітній школі «Берегиня» м. Львова. Згодом здобув фахову освіту у Технічному фаховому коледжі Національного університету «Львівська політехніка».

Проходив службу у Державній прикордонній службі України.

Згодом працював монтажником санітарно-технічних систем і устаткування на Приватному підприємстві «Тепло-технічний сервіс».

Зі слів рідних, Роман був справжнім патріотом, брав участь у Революції Гідності та неодноразово виявляв сміливість у протистоянні ворогу. Вирізнявся мотивацією, готовністю підтримати побратимів і впевненим володінням зброєю. Цікавився спортом, пейнтболом та автомобілями.

Був членом Вівтарної Дружини при парафії святої Великомучениці Параскевії П’ятниці в селі Лисиничі. Друзі згадують його як щирого, чуйного й завжди усміхненого – справжню «душу компанії».

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському, Луганському, Донецькому та Північно-Слобожанському напрямках у складі 7‑го прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України та 5‑го Сумського прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Нагороджений відзнаками Президента України «За оборону України», «Захиснику Вітчизни», почесною грамотою Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським народом», нагрудними знаками «Відмінний прикордонник», «За мужність в охороні державного кордону» та медаллю «Ветеран війни».

У Романа Грицика залишилися батько, сестри, бабусі, дідусь та кохана дівчина.

Юрій Тимуш (12.05.1972 – 09.12.2025) Уродженець села Гряда Львівської області.

Навчався у Грядівській гімназії Львівської міської ради та Зашківському ліцеї імені Євгена Коновальця Львівської міської ради, згодом – у Львівському музично-педагогічному училищі імені Філарета Колесси.

Проходив строкову військову службу у складі Десантно-штурмових військ.

Працював вчителем музики та мистецтва у Зарудцівській гімназії Львівської міської ради.

Зі слів рідних, Юрій був добрим і комунікабельним, любив дітей та мав багато друзів. Захоплювався музикою і риболовлею.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 8‑ї окремої автомобільної санітарної роти Медичних сил Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», медалями «За оборону рідної держави» та «Ветеран війни».

У Юрія Тимуша залишилися мати, донька, син, сестра, онуки швагро та племінники.

Фото: ЛМР

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.