Київрада вирішила прибрати Булгакова з Андріївського узвозу і російські написи з фасаду Житнього ринку
Київрада підтримала усунення з публічного простору 15 елементів, пов’язаних із російською та радянською ідеологією
Hero Image

19 грудня 2025, 15:54

На засіданні Київради депутати підтримали рішення прибрати з публічного простору столиці 15 елементів, пов’язаних із російською імперською та радянською політикою. Серед них — окремі елементи декоративного оздоблення фасаду Житнього ринку. Про це повідомляє КМДА.

На будівлі Житнього ринку планують зберегти декоративне оздоблення фасаду, однак вилучити написи «Балтийское море», «Ленинград», «Нева», а також цитату «Торговля есть единственно возможная экономическая связь между десятками миллионов». Ці елементи є частиною карбування «Шлях із варяг у греки», створеного художницею Іриною Перовою в Київському художньому комбінаті разом із майстром карбування Анатолієм Домничем.

Заступниця голови КМДА Ганна Старостенко наголосила: «Ця політика базується на фахових експертних висновках і відкритому діалозі із громадою. Кожне питання щодо пам'ятних об'єктів розглядається комплексно – з урахуванням історичного контексту, символічного значення та чутливості теми для громади».

Окрім цього, Київрада підтримала вилучення забороненої або ідеологічно маркованої символіки з інших об’єктів. Зокрема, йдеться про пам’ятник на в’їзді до Києва на Столичному шосе, будинок на вулиці Івана Драча, 3, геодезичний знак межі Києва на Великій Кільцевій дорозі, будинок на вулиці Архітектора Городецького, 9, пам’ятний знак «Нульовий кілометр» на Майдані Незалежності, меморіальну дошку Віктору Васнецову на вулиці Володимирській, 28, а також пам’ятник воїнам-визволителям на вулиці Шовковичній.

Щодо окремих об’єктів передбачено збереження з вилученням радянської або забороненої символіки, оновлення написів відповідно до чинного законодавства, а також приведення назв і дат у відповідність до історичного контексту. Зокрема, на пам’ятнику воїнам-визволителям планують замінити дати «1941–1945» на «1939–1945» і формулювання «Велика Вітчизняна війна» на «Друга світова війна».

Відповідно до рішення Київради від 13 липня 2023 року, до переліку об’єктів, що підлягають усуненню з публічного простору Києва, внесено 251 пам’ятний об’єкт. Наразі демонтовано понад 170 з них, ще 36 готують до демонтажу або коригування балансоутримувачі. Окремо 37 об’єктів є пам’ятками культурної спадщини, тож роботи з ними можливі лише після погодження з Міністерством культури України.

Також Київрада підтримала усунення з публічного простору пам’ятників Дмітрію Мануїльському, Міхаілу Глінці, Анні Ахматовій та Міхаілу Булгакову, пам’ятного каменю на честь 100-річчя Леніна, меморіальної дошки Петру Чайковському, а також меморіальної дошки з написом про діяльність підпільного Шевченківського райкому КП(б)У в період німецько-фашистської окупації.



Щоб отримувати актуальні новини Києва, підписуйтеся на наш Facebook.

«Твоє місто. Київ» – сучасне незалежне медіа європейської столиці. Ми пишемо про міську культуру, урбаністику, інфраструктуру, бізнес та людей, які змінюють місто на краще.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто залишить свій відгук!

Читайте також

CityLife
Культурні діячі проти деколонізації Одеси: чому це є просуванням російських меседжів і чим воно загрожує
Українські та закордонні культурні діячі написали звернення до ЮНЕСКО з проханням до президента Зеленського перенести розгляд рішення про «демонтаж одеської культурної спадщини», зокрема, памʼятників Пушкіну, Бабєлю, Жванєцкому до завершення війни. Народний депутат України Володимир В'ятрович вважає, якщо в окремих містах і надалі зволікатимуть з деколонізацією, то росія буде використовувати це на свою користь.

23 жовтня 2024, 19:44

Італійське видання Il Foglio опублікувало звернення від українських та закордонних культурних діячів до ЮНЕСКО з проханням до президента Зеленського перенести розгляд рішення про «демонтаж одеської культурної спадщини», зокрема, памʼятників Пушкіну, Бабєлю, Жванєцкому до завершення війни. Серед тих, хто підписав листа — українська диригентка зі Львова Оксана Линів та її чоловік Кирило Ліпатов, випускник ЛНУ імені Івана Франка, антрополог Тарас Федірко, директорка Центру міської історії у Львові Софія Дяк, засновник Центру міської історії та арт-центру «Jam Factory» у Львові Гаральд Біндер. Нерішучість у звільненні України від маркерів русского міра дається взнаки...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"