Сьогодні, 25 лютого 2026 року, відзначають 155-ту річницю від дня народження Лесі Українки — однієї з найвпливовіших постатей української літератури та культури.
Пропонуємо 10 цікавих фактів, які дозволяють побачити поетесу не лише як канонічну постать зі шкільних програм, а як складну, глибоку і багатогранну особистість.
Дитинство і виняткові здібності
З ранніх років Леся демонструвала надзвичайні інтелектуальні здібності. Вона навчилася читати у чотири роки, у шість уже майстерно вишивала, а у дев’ять написала свій перший вірш. У 19 років створила підручник «Стародавня історія східних народів» для своїх сестер — явище унікальне для тогочасного культурного середовища. Вона володіла щонайменше сімома мовами, зокрема українською, французькою, німецькою, англійською, польською, італійською та російською, і неодноразово наголошувала, що французькою мислить і спілкується легше, ніж російською.
Складні родинні взаємини
Попри виняткові здібності, стосунки з матір’ю були непростими. Олена Пчілка довгий час вважала доньку «малорозвиненою», надавала перевагу вихованню старшого сина та навчала Лесю вдома за власною програмою, уникаючи шкільної освіти. Такий підхід пояснювали не лише особистими переконаннями, а й страхом перед русифікацією та впливом імперської освітньої системи.
Походження імені та псевдоніма
Справжнє ім’я поетеси — Лариса Косач. Псевдонім «Українка» вона обрала у 13 років, наслідуючи свого дядька — Михайла Драгоманова, який підписувався як «Українець». Ім’я «Леся» було родинним, домашнім звертанням, яке з часом стало її літературним іменем.
Внесок у формування української мови
Леся Українка не лише творила літературу, а й формувала мовний простір. Саме їй приписують введення в активний ужиток слів «напровесні» та «промінь». Водночас її мати, Олена Пчілка, закріпила в українській мові поняття «мистецтво», а також низку слів, які нині сприймаються як природна частина лексикону.
Особисте життя і трагедія кохання
Однією з найболючіших сторінок її життя стало кохання до Сергія Мержинського, яке залишилося без взаємності. Саме в ніч біля ліжка вмираючого Мержинського Леся написала драматичну поему «Одержима», яка стала одним із найсильніших її творів за емоційною глибиною.
Листи як джерело пізнання особистості
Збережене листування Лесі Українки сьогодні є окремим джерелом для дослідників. У ньому відкривається її світогляд, внутрішня свобода, іронія, філософська глибина та критичне мислення, що значно виходить за межі образу «хворобливої поетеси», закріпленого у масовій свідомості.
Оцінка її сучасників
Іван Франко назвав Лесю Українку «єдиним мужчиною в нашому письменстві», підкреслюючи її моральну силу, витримку та інтелектуальну стійкість. Водночас сама поетеса ніколи не ставила себе поруч із Франком, демонструючи скромність і внутрішню вимогливість до себе.
Ім’я в науці і пам’яті людства
На честь Лесі Українки названо астероїд головного поясу — 2616 Lesya, відкритий у 1970 році. Це один із небагатьох випадків, коли ім’я українського літературного діяча закарбоване не лише в культурній, а й у науковій площині.
Останні роки життя
За спогадами рідних, у останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайно інтенсивного блакитного кольору, що вражало сучасників і залишилося зафіксованим у спогадах сестри Ісидори Косач-Борисової.
Джерело: Вгору
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
