У матеріалах Державного архіву Львівської області зберігаються архітектурні креслення львівських будинків, які будували на початку ХХ століття. Ці документи є не лише технічною документацією, а й творами графічного мистецтва. Про це розповіли у Бюро спадщини Львова.

У Бюро зазначають, що креслення того часу поєднують інженерну точність із художньою фантазією, адже лінії на них формували не лише конструкцію будівлі, а й її естетичний образ.

Для архітектури сецесії характерна велика кількість декоративних елементів на фасадах — скульптура, ліпнина, кераміка, ковані та дерев’яні деталі. Тому архітектори здебільшого детально промальовували декор на кресленнях, а іноді ще на етапі проєктування залучали скульпторів, які згодом виконували ці елементи в матеріалі.

Кольори фасадів у проєктах зазвичай не зазначали — їх, очевидно, визначали вже після завершення будівельних робіт. Винятки траплялися рідко. Наприклад, на кресленні фасаду будинку Гаусманів на розі вулиць Дорошенка та Банківської, виконаному в майстерні архітектора Міхала Уляма, легким жовтим кольором позначили керамічні вставки, які згодом з’явилися на фасаді.

Креслення фасаду (розгортка) будинку Гаусманів на розі вул. Дорошенка і вул. Банківської. 1906 р. ДАЛО ф. 2. оп.1 справа 3538. У правому нижньому куті підписи авторів: Зигмунт Кєндзєрський і Міхал Улям

Подібно детально декор промалював архітектор Тадеуш Обмінський у проєкті кам’яниці на теперішній вулиці Ірини Калинець, 4. Цікавим елементом стала детально спроєктована столярка вхідних дверей, що трапляється на кресленнях досить рідко.

Креслення фасаду будинку на вул. Ірини Калинець, № 4 (ul. Łąckiego, 4). 1904 р. ДАЛО, ф. 2, оп. 1, справа 584. Під кресленням фасаду — підпис автора проєкту: «проект. Тадеуш Обмінський»

Креслення виконували вручну чорною тушшю на картоні або щільному ватмані, а заголовні написи писали сецесійним шрифтом, який архітектори часто створювали індивідуально для кожного проєкту. На кресленнях найчастіше залишали власноручні підписи архітекторів, іноді він настільки «кучерявий», що його важко розшифрувати.

У Бюро зазначають, що найбільше розчарування для дослідника —анонімні проєкти, коли скромний автор взагалі не залишив підпису на кресленні. Додають, що у дозвільних документах магістрату, як і в листах замовників до мерії, як правило, також не вказували автора проєкту. На початку ХХ століття на кресленнях уже з’являються і штампи архітектурних бюро.

Також на кресленнях можна побачити підписи власників ділянок і сусідів із примітками на кшталт «як сусід погоджуюся» або «не маю зауважень до будівництва». Такий приклад є на кресленні фасаду будинку на вул. Котляревського, 18.

Справа про будівництво будинку на вул. Котляревського, № 18 (ul. Nabielaka, 18). 1904 р. ДАЛО, ф. 2, оп. 1, справа 5059. У правому нижньому куті — підпис автора проєкту Івана Левинського

У районах, де реалізовували концепцію міста-саду, зокрема на Кастелівці, до проєктів додавали креслення огорож, хвірток, воріт та планування дворів із зеленими насадженнями. Прикладом є будинок на вул. Котляревського, 67 авторства Івана Левинського, та будинок на вул. Коновальця, 92, спроєктованого архітектором Юзефом Піонтковським.

Проєкт огорожі з хвірткою та альтанкою двох будинків на розі вул. Набєляка і вул. Стршемє (нині вул. Котляревського і вул. Метрологічна). 1911 р. ДАЛО, ф. 2, оп. 1, справа 5098. У правому нижньому куті — підпис автора проєкту Івана Левинського

Втім, іноді надмірний декор не подобався урядовцям магістрату, які погоджували будівництво. Тоді креслення могли просто перекреслити. Так сталося, наприклад, із проєктом будинку на розі сучасних вулиць Степана Бандери та Євгена Коновальця (Бандери, 57), автором якого був архітектор Валерій Шульман. Така ж доля спіткала і проєкт фасаду на вул. Коновальця, 4 того ж автора.

Проєкт будівництва будинку на вул. Коновальця, 4 (ul. 29 Listopada). 1910 р. ДАЛО, ф. 2, оп. 1, справа 3355.

Попри свою технічну функцію, архітектурні креслення початку ХХ століття сьогодні сприймаються як мистецькі артефакти. Вони відображають стиль епохи, авторський почерк архітекторів та взаємодію різних видів мистецтва.

Фото: Бюро спадщини Львова

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.