Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) оприлюднив результати свіжого моніторингу ставлення українців до державних свят. Дослідження демонструє радикальний розрив із радянською спадщиною: популярність 1 та 9 травня впала до історичних мінімумів, поступившись місцем релігійним святам та датам, що символізують державність і спротив.
Станом на початок 2026 року найважливішими для українців залишаються релігійні свята: Великдень (67%) та Різдво Христове (66%). Одразу за ними йдуть символи національної ідентичності:
- День Незалежності України: 54%.
- День захисників і захисниць України: 53%.
Показово, що популярність Нового року продовжує знижуватися: якщо раніше його відзначали близько 80% опитаних, то у 2026 році він є улюбленим лише для 40% громадян.
Найбільших змін зазнало ставлення до Дня Перемоги. Ще у 2010 році це свято вважали одним із найважливіших 58% українців. До 2021 року цей показник скоротився до 30%, а після початку повномасштабного вторгнення обвалився до 11% у 2026 році.
Соціологи пов’язують цей тренд із агресивною мілітаристською пропагандою Росії, яка використовує 9 травня як інструмент агресії. Натомість українці все частіше обирають європейську модель вшанування: за даними попередніх опитувань, 62% населення підтримують відзначення саме Дня пам’яті та примирення 8 травня.
День праці офіційно став найменш популярним святом в країні. Його підтримка, яка роками трималася на рівні 12%, після 2022 року впала до 5% і залишається на цій позначці вже кілька років поспіль.
Рейтинг популярності свят серед українців (січень 2026):
- Великдень 67%
- Різдво Христове 66%
- День Незалежності 54%
- День захисників і захисниць 53%
- Новий рік 40%
- День Конституції 28%
- Трійця 27%
- Міжнародний жіночий день 24%
- День Перемоги (9 травня) 11%
- День праці (1 травня) 5%
До слова, КМІС провів опитування у січні 2026 року, опитавши 601 дорослого респондента. Дослідження здійснювалося методом телефонних інтерв’ю на підконтрольних Україні територіях серед місцевих мешканців та переселенців. Вибірка не охоплювала жителів тимчасово окупованих регіонів та громадян, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення.
