Завтра, 9 травня, Львів попрощається з військовослужбовцями Андрієм Марчуком та Ігорем Сеймівським, які боронили Україну від російських окупантів. Про це повідомили у пресслужбі ЛМР.
Львів'ян закликають долучитися до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону Захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок з обома Захисниками.
Поховають Андрія Марчука на Личаківському кладовищі (вул. Пасічна, поле почесних поховань 87), а Ігоря Сеймівського — на Голосківському кладовищі (поле 34-В).
Що відомо про Захисників
Андрій Марчук (22.11.1991 — 12.12.2024). Уродженець міста Хмельницького.
Навчався у середній загальноосвітній школі м. Хмельницького. Згодом здобув професію зварювальника у професійному училищі та навчався на юридичному факультеті закладу вищої освіти.
Проходив строкову військову службу.
Працював в Управлінні патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, а також зварювальником на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Андрій був творчою людиною — добрим, щирим і веселим, чесним, люблячим онуком, сином і чоловіком. Захоплювався виготовленням люстр і світильників, любив відпочинок на природі, будував плани на майбутнє та був відданим патріотом своєї держави.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському та Курському напрямках у складі 47-ї окремої механізованої бригади "Маґура" Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Андрія Марчука залишилися бабуся, дружина та родина.
Ігор Сеймівський (26.05.1971 — 06.05.2026). Уродженець села Рогізно Львівської області.
Навчався у ліцеї "Оріана" Львівської міської ради, згодом — у професійно-технічному училищі № 53 м. Львова.
Проходив строкову військову службу. Був учасником АТО та Операції об’єднаних сил.
Працював у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, а також столяром на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Ігор був щирим, турботливим і чуйним, відповідальним, дуже сімейним і людяним, завжди приходив на допомогу. Любив читати, риболовлю та збирання грибів у лісі.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Херсонському, Луганському, Запорізькому, Донецькому, Північно-Слобожанському, Курському та Південно-Слобожанському напрямках у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Нагороджений відзнаками Президента України — орденом "За мужність" ІІІ ступеня, медаллю "За участь в антитерористичній операції" та медаллю "За оборону України", а також відзнакою 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України "За участь у бойових діях у зоні АТО".
У Ігоря Сеймівського залишилися троє братів та родина.
